У Світовій організації торгівлі (далі – СОТ) 22 та 24 листопада 2023 року було проведено засідання, присвячене третьому Огляду торговельної політики Республіки Албанія. В рамках проведення цього заходу члени СОТ мали можливість проаналізувати основні зміни торговельного режиму Албанії, що відбулися у період після проведення попереднього Огляду у 2016 році.

Розглядалися два основні документи – звіти, підготовлені Урядом Республіки Албанія та Секретаріатом СОТ (документи WT/TPR/G/449 і WT/TPR/S/449). До Албанії було направлено понад 80 запитань, на які було надано відповіді до початку засідання. Безпосередньо в обговоренні взяли участь представники 11 делегацій, у тому числі й України.

Учасники відзначали достатньо стабільну економічну ситуацію в Албанії, незважаючи на негативні наслідки землетрусу, що стався у 2019 році, пандемію COVID-19, а також геополітичні виклики, насамперед пов’язані з триваючою збройною агресією російської федерації проти України. У відповідь на згадані виклики Урядом Албанії було запроваджено економічні стимули для підтримки відновлення та відбудови економіки після землетрусу, реалізовано заходи монетарної, фіскальної та фінансової політики, аналогічні тим, що застосовувалися іншими країнами під час пандемії, а також здійснено кроки з метою пом’якшення ситуації із зростанням цін на транспортні послуги та енергоносії внаслідок війни росії проти України. В результаті показник зростання реального ВВП Албанії щорічно становив близько 3,2 відсотка у 2015-2022 роках, крім 2020 року, коли значення цього показника зменшилося на 3,3 відсотка. Обсяги імпорту та експорту збільшилися вдвічі у вартісному виразі за зазначений період. Ситуація на ринку праці Албанії також покращилася.

Зазначалося і про участь Албанії у багатосторонній торговельній системі та діяльності СОТ, зокрема у робочих групах та спільних ініціативах щодо електронної комерції, спрощення інвестування, участі малих і середніх підприємств у торгівлі, внутрішнього регулювання послуг, обговореннях про взаємозв’язок торгівлі та охорони навколишнього природного середовища, охорони здоров’я, гендерної політики тощо. Члени СОТ вітали ратифікацію Албанією Угоди про спрощення процедур торгівлі у 2016 році, прийняття Угоди про субсидії в галузі рибальства у жовтні 2023 року, а також згадували про роль Албанії у досягненні домовленості щодо розширеного переліку товарів в рамках Угоди про інформаційні технології. Деякі учасники позитивно оцінювали наміри Албанії приєднатися до Угоди про державні закупівлі та висловлювали пропозиції щодо прискорення подання початкової пропозиції щодо доступу до ринку.

У виступах багатьох членів СОТ згадувалися зусилля Албанії на шляху до членства у ЄС. У цьому зв’язку позитивно оцінювалися результати проведених реформ, спрямованих на покращення інвестиційного клімату, спрощення процедур торгівлі, удосконалення процесу державних закупівель, розвиток відновлюваної енергетики, секторів туризму та фінансових послуг, а також боротьбу з корупцією. При цьому акцентувалося на досягненнях у наданні державних послуг онлайн через портал адміністративних послуг e-Albania.

До Албанії порушувалися запитання щодо:

•          економічних аспектів політики – удосконалення законодавства з метою покращення бізнес середовища та розвитку діяльності мікро-, малих та середніх підприємств і стартапів; особливостей надання державних цифрових послуг та застосування цифрових підписів; діяльності урядової комісії з надання державної допомоги, а також державної підтримки “зеленого” виробництва, надання субсидій та управління у сферах, які сприяють технологічному та економічному розвитку; результатів реалізації програми “Зроблено в Албанії”; політики забезпечення гендерної рівності та збільшення участі жінок в економічній діяльності та торгівлі тощо;

•          торговельного режиму – електронної комерції; необхідності забезпечення опублікування вимог законодавства щодо митних процедур, управління ризиками, здійснення контролю товарів після митного оформлення; заходів сприяння торгівлі; продовження застосування Албанією ставок ввізних мит, які перевищують зв’язаний рівень у СОТ; діяльності експортних установ; механізму здійснення публічних закупівель, у тому числі для цілей безпеки та оборони;

•          інвестиційного режиму – стану імплементації угод про уникнення подвійного оподаткування; національної стратегії розвитку бізнесу та залучення інвестицій; інвестицій у критичну інфраструктуру;

•          технічного регулювання, санітарних та фітосанітарних заходів – відповідності вимог міжнародним стандартам, забезпечення їх публікації, а також направлення необхідних нотифікацій до СОТ; сертифікації торгівлі продукцією тваринництва, форматів та процедур отримання ветеринарних сертифікатів тощо;

•          сфери інтелектуальної власності – проблем із захистом прав інтелектуальної власності онлайн; вимог законодавства, системи управління, правозастосування та бази даних щодо об’єктів промислової власності; географічних зазначень та визначення походження товарів; удосконалення законодавства щодо торговельних секретів, торговельних марок, приведення законодавства Албанії у відповідність до вимог законодавства ЄС тощо;

•          розвитку окремих секторів – змін у виробничих схемах; внутрішньої підтримки тваринництва, у тому числі у постачанні палива; використання тарифних квот, заходів із сприяння експорту сільськогосподарської продукції та риби; виробництва відновлювальної енергії; надання поштових послуг; вимог, вартості та регулювання послуг з навігаційного спостереження; особливостей надання послуг залізничного транспорту та регулювання перевезення пасажирів тощо.

Завчасно направлені запитання України до Албанії стосувалися: результатів реалізації політики, що сприяла збільшенню участі албанських компаній у глобальних ланцюгах доданої вартості; нового законодавства щодо мікро-, малих та середніх підприємств і стартапів; санітарних вимог стосовно ввезення продукції до Албанії; ветеринарних сертифікатів та процедур їх визнання тощо.

Зазначені питання були представлені делегацією України під час першого дня засідання. У виступі було також відзначено роль Албанії у діяльності СОТ, її принципову позицію стосовно питань територіальної цілісності України та засудження російської збройної агресії, згадано про спільну мету обох країн у напрямку членства в ЄС, а також зацікавленість у розвитку подальшого економічного та торговельного співробітництва.

Слід зазначити, що у виступах представників низки інших делегацій, зокрема Тунісу, Великої Британії, Бразилії, ЄС, було також наголошено на негативних наслідках, які російська війна в Україні несе для світової торгівлі та глобальної продовольчої безпеки.

Довідково: до 2021 року обсяг торгівлі товарами та послугами між Україною та Албанією зростали, незважаючи на ситуацію з пандемією COVID-19. Так, у 2021 році показник зростання обсягів двосторонньої торгівлі становив 120,7 відсотка у порівнянні до попереднього року (збільшення з 40,9 млн доларів США у 2020 році до 49,4 млн доларів США у 2021 році). Повномасштабне вторгнення росії в Україну призвело до зниження обсягів торгівлі з Албанією на 27,4 відсотка у 2022 році порівняно з 2021 роком – до 35,9 млн доларів США. Особливо негативним був вплив війни та торгівлю послугами (падіння на 82,2 відсотка у 2022 році).

З більш детальною інформацією щодо проведення третього Огляду торговельної політики Албанії можна ознайомитися на офіційному веб-сайті СОТ за посиланням, де є доступними для завантаження згадані звіти та інші матеріали, що стосуються цього заходу.