ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ
Згідно з мандатом Декларації міністрів, прийнятої в м. Доха у 2001 році, та відповідно до Рішення про внутрішнє регулювання (S/L/70), прийнятого Радою СОТ з питань торгівлі послугами 26.04.1999, члени СОТ проводять переговори щодо внутрішнього регулювання у сфері послуг (стаття VI:4 ГАТС).
Метою зазначених переговорів є прийняття відповідних дисциплін щоб заходи, які стосуються вимог і процедур ліцензування, кваліфікаційних вимог і процедур, технічних стандартів не створювали невиправданих бар’єрів у торгівлі послугами, базувалися на об’єктивних і прозорих критеріях, не були більш обтяжливими, ніж необхідно для забезпечення якості послуг, а у випадку процедур ліцензування, самі не були обмеженням на поставку послуги.
Довідково. Вимоги та процедури ліцензування можуть застосовуватися у сферах телебачення і радіомовлення, гірничодобувної промисловості, лісозаготівлі та видобутку інших ресурсів, банківської діяльності та фінансових послуг, телекомунікацій, освітньої діяльності, будівництва, дистриб’юторських послуг, здійснення медичної та ветеринарної практики, пасажирських та інших перевезень, транспортування трубопроводами тощо.
Кваліфікаційні вимоги та процедури застосовуються, наприклад, до лікарів, інженерів, бухгалтерів, членів морських екіпажів, вчителів та науковців, перевізників та операторів буріння, журналістів, акторів тощо.
Технічні стандарти щодо характеристик послуги або способу її постачання можуть застосовуватися, наприклад, до якості води, здоров’я та безпеки, складання шкільних іспитів, екологічного туризму, маршрутів торговельного судноплавства, проєктування та будівництва, видобутку корисних копалин, вимог до реклами, продажу алкоголю та тютюну тощо.
Переговори в рамках ГАТС визнали, що навіть якщо члени СОТ дотримуватимуться своїх зобов’язань з доступу до ринку в секторах послуг такі заходи, як ліцензування, кваліфікаційні вимоги та процедури, а також технічні стандарти можуть бути перешкодою для торгівлі послугами. Наприклад, надмірно тривала, складна та непрозора процедура ліцензування, відсутність об’єктивних та прозорих критеріїв, на підставі яких органи влади надають дозвіл можуть перешкоджати постачальникам послуг у доступі до ринку.
Відповідно дисципліни з внутрішнього регулювання можуть вирішити та запобігти подібним небажаним регуляторним практикам. У той же час, країни-члени, що розвиваються, які не мають нормативної бази для окремих секторів послуг, можуть скористатися керівництвами та технічною допомогою, що надаватиметься на основі майбутніх дисциплін.
ПЕРЕГОВОРНИЙ ПРОЦЕС
Багатосторонні переговори за цим напрямом відбуваються у рамках засідань Робочої групи СОТ з питань внутрішнього регулювання.
Починаючи з другої половини 2016 року групою країн, зокрема Австралією, ЄС та співавторами була представлена для обговорення пропозиція щодо систематизації в окремій домовленості адміністративних засобів упровадження ліцензійних та кваліфікаційних вимог і процедур, технічних стандартів у сфері послуг, таких як: встановлення терміну для подання та обробки заяв, платежі і збори, проведення іспитів щодо отримання дозволів на надання послуг тощо.
У результаті співпраці заінтересованих членів СОТ у жовтні 2017 року напередодні 11-ої Конференції міністрів був представлений проєкт консолідованого тексту з питань внутрішнього регулювання у сфері послуг до якого також приєдналась Україна у якості співавтора. Проте члени СОТ не спромоглися подолати розбіжності щодо низки положень проєкту з метою його схвалення на 11-ій Конференції.
Відповідно у рамках 11-ої Конференції міністрів СОТ, яка відбулась 10 – 13 грудня 2017 року в м. Буенос-Айрес, Аргентинська Республіка, 56 країн включно з Україною розповсюдили згаданий документ (WT/MIN(17)/7/Rev.2; WT/GC/190/Rev.2).
Україна також приєдналася до Спільної заяви міністрів щодо внутрішнього регулювання послуг (WT/MIN(17)/61), яку ухвалили 59 членів СОТ. Спільна заява міністрів містила заклик до усіх членів СОТ посилити роботу для завершення переговорів завчасно до наступної Конференції міністрів.
Після 11-ої Конференції міністрів робота тривала у режимі неформальних засідань співавторів спільної заяви міністрів та заінтересованих членів СОТ, під час яких здійснювався постатейний аналіз проєкту консолідованого тексту домовленості та внесення текстових формулювань із відповідним обґрунтуванням.
Зазначений документ, зокрема, передбачав забезпечення оприлюднення інформації, можливості надання коментарів до набрання чинності заходів, які стосуються кваліфікаційних вимог і процедур, технічних стандартів та вимог ліцензування; створення “єдиного вікна” для подачі заявок (в тому числі електронних) для отримання дозволів; створення інформаційних центрів для реагування на запити від постачальників послуг; встановлення обґрунтованих розмірів платежів за отримання дозволів тощо.
Під час засідань членів-співавторів спільної заяви міністрів, які відбулись протягом 2020 року, роботу було зосереджено на питаннях завершення процесу з узгодження тексту положень та підготовці нової редакції проєкту консолідованого тексту домовленості з питань внутрішнього регулювання у сфері послуг, опрацюванні його на відповідність положенням ГАТС, обговоренні наявних у членів застережень, залученні нових членів до участі в роботі над розробкою дисциплін, а також збільшенні ролі дисциплін з питань внутрішнього регулювання послуг у подоланні наслідків економічної кризи, спричиненої пандемією COVID-19.
У 2021 році основна діяльність співавторів була сконцентрована на проведенні двосторонніх консультацій та роботі в малих групах щодо врегулювання питань технічного характеру, за результатами яких у вересні 2021 року було завершено підготовку остаточної редакції консолідованого тексту домовленості, представлену в Довідковому документі з питань внутрішнього регулювання послуг (INF/SDR/1). Крім того, учасники продовжували здійснення активної просвітницької діяльності з метою залучення до роботи у рамках Спільної ініціативи нових членів СОТ.
2 грудня 2021 року Україна та 66 учасників Спільної ініціативи, на яких припадає понад 90 відсотків світової торгівлі послугами, ухвалили Декларацію про завершення переговорного процесу з розробки дисциплін з питань внутрішнього регулювання послуг у рамках СОТ (WT/L/1129). Це відзначило укладення першої за 24 роки домовленості у сфері послуг, яка і надалі залишається відкритою для приєднання усіх членів СОТ.
13 червня 2022 року під час дванадцятої Конференції міністрів СОТ Грузія, Об’єднані Арабські Емірати та Східний Тимор оголосили про своє приєднання до Спільної ініціативи з внутрішнього регулювання послуг. Таким чином, кількість учасників Спільної ініціативи зросла до 70 держав (69 членів СОТ та 1 держава, що перебуває у процесі вступу), на яких припадає понад 92,5% світової торгівлі послугами.
ПОЗИТИВНІ НАСЛІДКИ
Торгівля послугами – один із головних факторів, що сприяють інклюзивному зростанню та сталому розвитку.
Безперечно також, що торгівля послугами фактично принесла хвилю “енергії та ентузіазму” до світової торгівлі – значно випереджаючи зростання торгівлі товарами.
Лібералізація торгівлі послугами має вирішальне значення. Однак вона не може існувати та розвиватись самостійно. Найважливіше – створити сприятливе середовище для торгівлі послугами та максимізувати вигоди від цього. Особливо це стосується країн, що розвиваються, та найменш розвинених країн, оскільки багато галузей сфери послуг все ще перебувають на початковій стадії розвитку.
Однак, поки світ стрімко переходить до цифрової економіки, регуляторні норми стають все більш фрагментарними та менш узгодженими між собою. Отже, необхідно чітко працювати над створенням рамок, які вирішують питання різних національних норм, які включають технічні стандарти, вимоги щодо ліцензування та кваліфікації, для досягнення більш суттєвого, збалансованого та інклюзивного результату.
Впровадження дисциплін із внутрішнього регулювання у сфері послуг надасть переваги для всіх постачальників послуг, зокрема для постачальників послуг у країнах, що розвиваються, та найменш розвинених країнах і особливо для малих підприємств через скорочення регуляторної бюрократії, вдосконалення вимог та процедур щодо ліцензування та кваліфікації, підвищення прозорості.
Крім того, згадана домовленість стала першою в історії СОТ, в якій було закріплено положення про недискримінацію між чоловіками та жінками, що має на меті активізувати участь жінок у торгівлі послугами.
Згідно з дослідженнями СОТ та ОЕСР, впровадження дисциплін з питань внутрішнього регулювання послуг дозволить постачальникам послуг в усьому світі, у першу чергу малому бізнесу, заощаджувати 150 мільярдів доларів США щорічно.
Також домовленістю передбачається цільова технічна допомога на розбудову потенціалу для зміцнення інституційної та регуляторної спроможності країн-членів, що розвиваються, для підтримки імплементації положень документу, а також на розвиток потенціалу постачання послуг та дотримання регуляторних вимог на експортних ринках.
ПОТОЧНИЙ СТАН ТА РОБОТА УКРАЇНИ В РАМКАХ ІНІЦІАТИВИ
Україна є активним учасником та співавтором ініціативи. У контексті виконання внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання чинності згаданою Декларацією, учасниками було розроблено проєкти законів та подано повідомлення до Секретаріату СОТ з проханням ініціювати процедури сертифікації відповідно до Процедур сертифікації поправок і вдосконалень специфічних зобов’язань СОТ.
Україна 20.12.2022 подала повідомлення до Секретаріату СОТ (S/С/W/410) з проханням ініціювати процедуру сертифікації до завершення внутрішньодержавних процедур із зазначенням, що вдосконалений Графік та дисципліни, що містяться в Довідковому документі, набиратимуть чинності на дату, яка буде визначена після завершення відповідних внутрішньодержавних процедур.
З метою виконання Україною внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання чинності Декларацією, було розроблено відповідний проєкт Закону, який був погоджений із заінтересованими органами виконавчої влади.
Проте, Індія та ПАР 06.02.2023 подали повідомлення (S/L/470 та S/L/474 відповідно) стосовно заперечення до запиту України (та інших членів Ініціативи) на сертифікацію Графіку, що унеможливило подальше внесення законопроєкту МЗС.
Протягом 2023 – початку 2024 років проведено низку консультацій учасників Ініціативи з ПАР та Індією, за результатами яких було досягнуто домовленості про внесення виправлень до своїх початкових повідомлень про сертифікацію Графіків всіма членами Ініціативи, після чого Індія та ПАР формально поінформували Секретаріат СОТ про зняття своїх заперечень до сертифікації членів Ініціативи.
Україна 25.01.2024 подала повідомлення з виправленнями S/C/W/410/Corr.1.
Головною метою виправлень було вилучити з попереднього повідомлення про сертифікацію посилання на Довідковий документ INF/SDR/2 з передфінального Графіка України та додати повний текст Довідкового документу як додатка до Графіка. Ураховуючи зазначене, повідомлення S/C/W/410/Corr.1 містить виправлений проєкт Графіка України, який додається як у чистій (Додаток 1), так і в версії “в режимі виправлень” (Додаток 2) для зручності використання. Також зазначається, що покращення доповнять зобов’язання в Графіку України, який міститься в документі GATS/SC/144.
16.02.2023 ПАР та 26.02.2024 Індія подали повідомлення стосовно відкликання заперечень (S/L/482 та S/L/506 відповідно).
Таким чином, 27.02.2024 процес сертифікації поданих 20.12.2022 Графіків членами Ініціативи офіційно завершено, та Секретаріатом СОТ розповсюджено відповідні повідомлення.
Повідомлення щодо завершення процедури сертифікації Графіка України міститься в документі S/L/533 від 26.02.2024.
27.02.2024 у рамках проведення 13-ої Конференції міністрів СОТ, яка проходила в період 26.02.-01.03.2024 в м. Абу-Дабі, Об’єднані Арабські Емірати, нові правила з внутрішнього регулювання послуг що містяться в Довідковому документі набрали чинності для 51 учасника відповідної Спільної ініціативи, яка станом на грудень 2024 року охоплює 72 члени СОТ (включаючи Україну).
Дисципліни застосовуватимуться за принципом режиму найбільшого сприяння, що означає, що вони принесуть користь усім членам СОТ. Дослідження СОТ показує, що їх впровадження допоможе скоротити витрати на торгівлю послугами на 10 % для країн із доходом нижче середнього та на 14 % для країн із доходом вище середнього, із загальною економією 127 мільярдів доларів США.
Наразі Україною ініційовано нові внутрішньодержавні процедури з метою імплементації дисциплін з внутрішнього регулювання послуг до національного законодавства.