Під час проведення восьмого Огляду торговельної політики Таїланду члени Світової організації торгівлі мали можливість поглибити своє розуміння основних змін економічного, торговельного та інвестиційного режиму та викликів, які постають перед цією країною, у тому числі у зв’язку з поширенням коронавірусу COVID-19, порушити запитання та отримати письмові відповіді безпосередньо від Таїланду. Засідання, присвячене зазначеному Огляду, проводилося 24 та 26 листопада 2020 року в онлайн-форматі.

До 2019 року економіка Таїланду демонструвала тенденції сталого економічного розвитку з середньорічним темпом зростання ВВП на рівні 3,4 відсотка (у 2015-2019 роках). Водночас уповільнення темпів зростання світової економіки та напруженість у міжнародних торговельних відносинах призвели до значного спаду економіки Таїланду у 2019 році та виникнення проблемних питань, які посилилися у 2020 році внаслідок негативного впливу пандемії COVID-19. Так, скорочення обсягів світової торгівлі вплинуло на показники експорту товарів і порушило глобальні ланцюги поставок, у тому числі в автомобільному секторі, який має велике значення для промисловості Таїланду. Сектор туризму, який головним чином забезпечував зростання ВВП, також зазнав суттєвого скорочення через заборони на міжнародні поїздки та обмеження в’їзду до Таїланду, що призвело до фактичного припинення прибуття іноземних туристів та негативно вплинуло на туристичну діяльність та робочі місця. Обсяги приватних інвестицій та споживання також скоротилися через незначний попит, економічну невизначеність та погіршення умов зайнятості та доходів.

Торговельна політика Таїланду орієнтується на зовнішні ринки та інтеграцію до глобальних ланцюгів доданої вартості. Обсяги міжнародної торгівлі свідчать про зростання значення Китаю та країн-учасниць Асоціації держав Південно-Східної Азії (АСЕАН) для Таїланду як важливих регіональних ринків і постачальників товарів і послуг, хоча США, Європейський Союз та Японія все ще залишаються одними з основних його торговельних партнерів. В структурі експорту товарів Таїланду переважають промислові товари (73 відсотки від загальної кількості вироблених товарів), з яких основними є комп’ютерні комплектуючі та автомобільна продукція. Промислові товари також домінують і в структурі імпорту, після яких іде така група товарів як паливо та продукція гірничодобувної промисловості.

Тенденції змін обсягів прямих іноземних інвестицій також свідчать про глибоку інтеграцію Таїланду з країнами АСЕАН та іншими економіками цього регіону. Суттєве збільшення відтоку інвестицій призвело до того, що Таїланд став чистим експортером капіталу.

Тарифний режим Таїланду є достатньо складним: частка тарифних ліній, за якими застосовуються неадвалорні ставки ввізних мит становить 8 відсотків, і розміри ставок різняться від 0 до 226 відсотків (без перерахунку на адвалорний еквівалент) та до 557,4 відсотка (у перерахунку на адвалорні). Середня MFN ставка ввізних мит зросла з 13,4 відсотка у 2014 році до 14,5 відсотка у 2020 році, насамперед через зміни номенклатури. Ставки на сільськогосподарську продукцію значно перевищують рівень ставок, що застосовуються на інші товари. Також застосовуються тарифні квоти та додаткові імпортні збори.

В рамках проведення Огляду учасники засідання високо оцінювали прихильність Таїланду принципам багатосторонньої торговельної системи та його активну участь у сприянні реформування СОТ, у тому числі у вирішенні питань щодо ситуації з Апеляційним органом СОТ. Відзначалися ратифікація Таїландом Угоди СОТ про спрощення процедур торгівлі у 2015 році та прийняття Протоколу про внесення змін до Угоди ТРІПС у 2016 році, участь у розширеній Угоді СОТ про інформаційні технології та реалізації спільних ініціатив з електронної комерції, сприяння участі малих і середніх підприємств у міжнародній торгівлі, внутрішнього регулювання послуг. Віталася підтримка Таїландом діяльності щодо розроблення рамкового документа про переговори стосовно внутрішньої підтримки у сільському господарстві.

Учасниками засідання було високо оцінено прийняття Таїландом нового митного законодавства, що сприяло спрощенню митних процедур та покращенню прозорості. Водночас представники деяких делегацій висловлювали стурбованість щодо режиму штрафних санкцій та комісійних виплат, передбачених новими змінами, а також цікавилися планами реалізації подальших митних реформ.

Члени СОТ закликали Таїланд спростити свій тарифний режим та переглянути систему тарифних квот, а також послабити заходи з ліцензування імпорту. При цьому зауважувалося, що сільське господарство має більший торговельний захист, ніж інші сектори економіки, враховуючи вищі ставки ввізних мит, обмеження на імпорт та експорт, а також додаткові імпортні збори, що застосовуються на сільськогосподарську продукцію. У цьому зв’язку члени СОТ закликали Таїланд продовжувати лібералізацію свого сільськогосподарського сектору шляхом перегляду існуючих заходів доступу до ринку та використання адвалорних ставок ввізних мит для підвищення прозорості. Крім того, була звернута увага Таїланду на необхідності направлення до СОТ нотифікації про внутрішню підтримку сільського господарства, оскільки остання наявна інформація охоплює лише період до 2016 року.

Деякі учасники порушували запитання щодо обов’язковості застосування стандартів та їх впливу на ввезення товарів. Згадувалося також про порушення занепокоєнь щодо обмеження торгівлі у зв’язку із застосуванням Таїландом деяких санітарних та фітосанітарних заходів. Занепокоєння також висловлювалися стосовно встановленої Таїландом заборони експорту хірургічних масок, які є необхідними товарами у боротьбі з пандемією.

Водночас були позитивно відзначені зусилля Таїланду у напрямі посилення захисту прав інтелектуальної власності, у тому числі завдяки внесенню змін до Закону про торговельні марки та авторське право. Віталися нещодавнє приєднання Таїланду до Протоколу до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків та Марракеського договору про полегшення доступу до опублікованих творів сліпих та осіб з вадами зору або іншими обмеженими можливостями сприймати друковану інформацію, а також наміри щодо приєднання до інших інструментів Всесвітньої організації інтелектуальної власності.

Всього Таїландом було завчасно отримано близько 600 письмових запитань, і процедуру Огляду буде завершено після того, як Таїланд у місячний термін надасть відповіді на всі ті питання, які залишилися без відповідей (близько 200).

Від України було також підготовлено письмові запитання, які стосувалися: митних процедур; необхідності спрощення тарифного режиму; регулювання сектору фінансових послуг; цінової, інвестиційної, сільськогосподарської політики; заходів, пов’язаних з COVID-19; електронної комерції тощо.

З більш детальною інформацією щодо Огляду можна ознайомитися на офіційному веб-сайті СОТ за посиланням де також є доступними для завантаження звіти, підготовлені Таїландом та Секретаріатом СОТ (документи WT/TPR/G/400 і WT/TPR/S/400), та інші матеріали щодо торговельної політики Таїланду.