Міністерство економіки України

Меню

Інформація щодо участі України в роботі засідання Комітету СОТ з питань сільського господарства (11-12 червня 2018 року)

11–12 червня 2018 року в м. Женева (Швейцарська Конфедерація) відбулось чергове офіційне засідання Комітету СОТ  з питань сільського господарства (далі – Комітет), в якому брали участь представники Мінекономрозвитку та Мінагрополітики.

Учасники засідання обрали Дебору Кумес (Гватемала) новою Головою Комітету.

Згідно з порядком денним були розглянуті питання, пов’язані з виконанням зобов’язань щодо внутрішньої підтримки сільського господарства, експортних субсидій, тарифних та інших квот, спеціальних сільськогосподарських захисних заходів тощо.

Учасники засідання також надавали відповіді на запити стосовно специфічних торговельних проблем, порушених відповідно до статті 18.6 Угоди СОТ про сільське господарство, та на основі індивідуальних нотифікацій в СОТ.

Делегацією України були порушені запитання щодо:

внесення змін до закону Республіки Молдова про внутрішню торгівлю, згідно з якими може бути надана перевага торгівлі товарами внутрішнього виробництва над імпортованими (запитання було також підтримано делегацією ЄС). У відповідь представник Молдови зазначив, що згаданий закон встановлює загальні принципи внутрішньої торговельної діяльності, а внесення змін до закону здійснюється за результатами досліджень внутрішнього ринку з метою виключення дискримінації між місцевими виробниками. Крім того, цим законом встановлюється механізм взаємодії між постачальниками та продавцями продукції на внутрішньому ринку, при цьому на кордоні не вводиться жодних заходів стосовно імпортованих товарів, які б не узгоджувались із правилами СОТ. Внутрішні заходи відповідають принципам СОТ, не впливають на імпорт, а також забезпечують рівне ставлення до імпортованої та вітчизняної продукції. Водночас, стосовно запропонованих змін були проведені консультації з усіма зацікавленими сторонами, включаючи державні установи, приватний сектор, а також іноземних інвесторів. Наразі проект закону схвалений парламентом у першому читанні. Стосовно переліку сільськогосподарських товарів, які підпадатимуть під дію закону, було зазначено, що його буде складено на основі відповідного аналізу та досліджень внутрішнього ринку й виробничих потужностей та затверджено урядом лише після прийняття закону парламентом. Також було висловлено готовність надавати, за необхідності, будь-які додаткові роз’яснення, в тому числі через двосторонній діалог. Представники делегацій ЄС та України зазначили, що будуть продовжувати моніторинг законодавства Республіки Молдова із зазначеного питання;

введення Індією кількісних обмежень на імпорт овочів бобових, сушених, зокрема гороху жовтого (аналогічні запитання були порушені делегаціями Австралії, Канади та ЄС та підтримані делегацією США). Представник Індії поінформував, що введення обмежень пов’язано із значним урожаєм на ці культури в країні, а зростання експорту – із зростанням ціни на світових ринках. Обмеження охоплюють всі види гороху, включаючи й горох зелений колотий. Стосовно кількісних обмежень вже направлено нотифікацію до Комітету СОТ з питань ліцензування імпорту. Подальша політика у цій галузі буде залежати від майбутнього врожаю бобових культур. Представники делегації заінтересованих членів СОТ наголосили на необхідності подальшого вивчення впливу такої політики на міжнародну торгівлю;

надання Російською Федерацією (далі – РФ) субсидій на залізничні перевезення при експорті зерна (аналогічні запитання були порушені також делегацію США та підтримані делегаціями Австралії, Канади та ЄС). Зокрема, уряд РФ, на додаток до постанови від 20 грудня 2017 року № 1595 стосовно компенсації ВАТ “Російська залізниця” втрат у доходах, що виникають у результаті встановлення пільгових тарифів на перевезення зерна, своєю постановою від 25 квітня 2018 року № 502 збільшив квоти на субсидовані поставки зерна залізницею з окремих регіонів країни (Омської та Новосибірської областей). Представник РФ поінформував, що обсяги зернових вантажів для Омської та Новосибірської областей збільшені до 200 тис. та 250 тис. тон відповідно. Загальна кількість перевезень залізничним транспортом за визначеним маршрутом на даний момент становить близько 212 тис. тон, а державна підтримка складає 246 млн. рублів відповідно. Сума державної підтримки пов'язана з обсягом перевезеного зерна.  Зазначена державна підтримка спрямована на зменшення витрат у процесі перевезення зерна залізничним транспортом в межах РФ і не пов'язана із зовнішньоекономічними операціями, а також не націлена на зміну умов торгівлі на міжнародному ринку зерна, у зв'язку з чим не вважається за доцільне ідентифікувати зерно, яке йде далі для експорту. Також, запроваджені заходи не мають суттєвого впливу на сільськогосподарське виробництво. Субсидування вантажних перевезень сільськогосподарської продукції, зокрема, є частиною системних заходів, пов'язаних з розвитком території Далекосхідного регіону як стратегічно пріоритетного регіону економічного розвитку Росії. Призначення Російського експортного центру в якості агента уряду РФ для отримання субсидій обумовлено тим, що це ключова установа, яка надає матеріально-технічну підтримку на території РФ, у тому числі: консультації щодо вибору оптимальної схеми доставки товарів до кінцевих користувачів та з питань заповнення транспортних документів; попередній розрахунок вартості доставки; допомога у виборі нових (оптимальних) маршрутів, що відповідають потребам конкретних вантажовідправників. Згідно з постановою № 1595 підтримка надаватиметься у період 2017–2018 років, а можливість продовження тривалості цієї підтримки буде розглядатися залежно від результатів її ефективності та умов внутрішнього ринку. Так як зазначені заходи можуть являти собою приховані експортні субсидії, що протирічить зобов’язанням РФ у СОТ та Рішенню Конференції міністрів СОТ 2015 року стосовно експортної конкуренції, члени СОТ, зокрема делегації України, США, ЄС, Канади та Австралії, наголосили на необхідності здійснення подальшого моніторингу запроваджених РФ заходів.

Крім того, делегація України підтримала питання стосовно:

встановлення Швейцарією зборів на імпорт деяких сільськогосподарських товарів (запитання делегації ЄС). Зазначені збори запроваджуються Швейцарією на імпортовані товари на додаток до митних зборів, але не застосовуються до продукції внутрішнього виробництва. Україна порушувала перед Швейцарією це проблемне питання в рамках п’ятого спільного Огляду торговельної політики Швейцарської Конфедерації та Князівства Ліхтенштейн, який відбувся 16 та 18 травня 2017 року, проте відповідь швейцарської сторони була неповною, що стало підставою для підтримки Україною запитання від ЄС на цьому засіданні Комітету. Представник Швейцарії поінформував, що наразі проводяться реформи з метою забезпечення дотримання зобов’язань країни в СОТ у частині, що стосується згаданих зборів на імпорт деяких сільськогосподарських товарів. Представники делегацій ЄС та України зазначили, що будуть продовжувати моніторинг політики Швейцарії у згаданій сфері;

впровадження Бразилією програм внутрішньої підтримки РЕР та РЕРRO, які є потенційними експортними субсидіями для пшениці, кукурудзи, рису та інших сільськогосподарських культур (запитання від делегацій Нової Зеландії та США, підтримані також делегацією Канади). Представник Бразилії зазначив, що програми PEP і PEPRO є інструментами, які доповнюють пропозицію у дефіцитних регіонах за рахунок приватних запасів, тому їх основною метою є перенаправлення товарів з виробничих регіонів у регіони з недостатніми поставками. Підтримка надається тільки за умови наявності доказів вивезення продукції з районів, де ринкова ціна на продукт є нижчою за мінімальну ціну. Оскільки зазначені програми використовуються для внутрішньої підтримки та не залежать від експорту й експортних показників, уряд збирає лише дані про обсяг підтримки, наданої для регіонів з надмірно низьким рівнем постачання/забезпечення. Уряд Бразилії виділяє кошти відповідно до поточних потреб та умов кожного товарного ринку, не заздалегідь. На цей час немає прогнозу щодо нових аукціонів PEP/PEPRO для врожаю 2017/2018 року. Представники делегацій США, Канади, Нової Зеландії та України наголосили на необхідності подальшого вивчення впливу такої політики на міжнародну торгівлю та закликали Бразилію надати докладну інформацію про зазначені програми внутрішньої підтримки, у тому числі стосовно того, які кошти використовуються для підтримки поставок на внутрішній ринок та на експорт, а також про здійснені урядом Бразилії заходи, що гарантують відсутність на експортних ринках товарів, яким надавалась підтримка в рамках зазначених програм;

інтервенційних запасів сухого знежиреного молока ЄС (запитання Нової Зеландії). Зокрема, на двох нещодавніх аукціонах з інтервенційних запасів було продано понад 80 тис. тон сухого знежиреного молока за ціною на 31% та 38% нижче закупівельної, що викликало певні занепокоєння членів СОТ стосовно можливого негативного впливу на світові ринки продажу цієї продукції. Представник ЄС зазначив, що нормативними документами стосовно розміщення державних запасів не передбачаються умови їх кінцевого використання або пункти призначення, які визначались операторами самостійно. Продажі здійснювались шляхом тендерних процедур за ринковими цінами та враховували тривалість зберігання сухого знежиреного молока в запасах. ЄС застосовував зважений підхід щодо реалізації державних інтервенційних запасів для того, щоб не зашкодити відновленню ринку молокопродукції, яке відбувалось у 2017 році;

підтримки Індією мінімальної ціни на пшеницю (запитання від Австралії, підтримані також делегаціями ЄС, США та Нової Зеландії). Зокрема, внаслідок реалізації програм закупівель та підтримки ринкової ціни на пшеницю в Індії утворилися значні запаси пшениці, що суттєво перевищують встановлену урядом норму. З метою подальшого врегулювання ситуації на внутрішньому ринку, Індія також підняла ставки ввізного мита на пшеницю з 20% до 30%. Представник Індії зазначив, що запроваджені заходи враховують ситуацію з попитом на пшеницю та її пропозицією всередині країни, а подальші дії уряду залежатимуть від існування передумов для внесення змін у поточну політику в цій сфері. Члени СОТ висловили застереження щодо можливого негативного впливу надлишків пшениці на ринки сільськогосподарських товарів і закликали Індію гарантувати, щоб запаси,  закуплені за відповідними програмами, не спотворювали торгівлю та не впливали на продовольчу безпеку інших членів СОТ;

індонезійської системи імпорту молокопродуктів (запитання США та Нової Зеландії, підтримані також делегаціями Швейцарії та ЄС). Так, Індонезія розглядає можливість запровадження додаткових заходів, що впливатимуть на імпорт молочної продукції. Зокрема, здійснюється підготовка проектів регламентів, розроблених деякими органами влади Індонезії стосовно імпорту й експорту харчових продуктів тваринного походження, реєстрації та сертифікації продукції тваринництва та про молочні партнерства. Імпортерів зобов’язують встановлювати партнерські відносини з місцевими фермерами, фермерськими групами або кооперативами для використання та просування свіжого молока, забезпечення виробничим обладнанням, виробництва, субсидування або фінансування. Крім того, викликає стурбованість положення про те, що результати виконання угод про партнерство братимуться до уваги Генеральним директором департаменту з питань тваринництва та здоров'я тварин під час оформлення рекомендацій щодо імпорту. Згадані заходи можуть розглядатись як такі, що обмежують імпорт молокопродукції. Представник Індонезії зазначив, що встановлені вимоги стосовно партнерських відносини з місцевими фермерами, фермерськими групами або кооперативами спрямовані на розвиток молочного сектору країни, та що проекти відповідних регламентів наразі не нотифікувались до СОТ;

нотифікації Єгипту до СОТ стосовно внутрішньої підтримки за 2005–2017 роки (запитання від Австралії, підтримане також делегаціями ЄС, Канади та США). Зокрема, члени СОТ виявили невідповідності інформації в нотифікації стосовно внутрішньої підтримки (документ G/AG/N/EGY/3) та інформації, представленої в рамках поточного Огляду торгової політики Єгипту (документи WT/TPR/S/367 та WT/TPR/G/367). На минулому засіданні Комітету (20–21 лютого ц. р.) представник Єгипту не зміг надати відповіді на запитання членів СОТ, зокрема й України. Під час цього  засідання  представник Єгипту поінформував, що наразі урядом країни здійснюється перегляд усіх заходів, пов’язаних з торгівлею в галузі сільського господарства, включаючи внутрішню підтримку, з метою їх оцінки та підготовки необхідних нотифікацій в СОТ. Проте, це завдання ускладнюється через відсутність доступної інтегрованої інформаційної бази даних у відповідних органах влади. Також було надано інформацію стосовно виробництва пшениці, імпортером якої Єгипет є найбільшим у світі. Зокрема, було зазначено, що імпорт пшениці за 2017/2018 маркетинговий рік (липень/червень) оцінюється в 12 мільйонів тон. Генеральний орган постачання сировини (GASC) закуповує пшеницю у місцевих фермерів із урахуванням певних умов: пшениця повинна бути з останнього урожаю, вільна від шкідників, піску та каменю, а також відповідати вимогам відповідних єгипетських стандартів. При цьому, Єгипет не здійснює підтримку ринкової ціни на пшеницю, а оголошена урядом маркетингова ціна на пшеницю зумовлена вартістю виробництва per feddan (на акр) та не пов’язана із світовими цінами, навіть була нижче світових цін у 2007, 2008, 2009, 2012, 2014, а також 2017 році. Стосовно інвестиційних субсидій, зазначених у допоміжній таблиці нотифікації з внутрішньої підтримки (DS:2) було поінформовано, що вони стосуються інвестицій у різні сільськогосподарські культури, а також придбання сучасних технологій виробництва, боротьби із шкідниками та обробки зібраного врожаю. Такі субсидії надаються у формі пільгових кредитів з відсотковими ставками нижчими за ринкові.  Право на такі кредити мають виробники з низьким рівнем доходу, що володіють не більше, ніж одним акром, та щомісячним доходом меншим за 38 дол. США на місяць.

Уперше в рамках Комітету розглядалась контр-нотифікація, направлена США до нотифікацій Індії про внутрішню підтримку за період 2010/2011–2013/2014 маркетингових років. Зокрема, в контр-нотифікації було відображено основні помилки/невідповідності Індії при розрахунках обсягів внутрішньої підтримки виробництва рису та пшениці в частині показників підтримки ринкової ціни; представлення в нотифікаціях підтримки у доларах США, а не індійських рупіях; розрахунку обсягу продукції, на яку застосовується регульована ціна; неврахування обсягів підтримки на субрегіональному рівні тощо. У рамках СОТ підтримка ринкової ціни розглядається як така, що суттєво спотворює торгівлю і тому відноситься до “жовтої скриньки” (загалом, заборонена підтримка). Для Індії допустимий рівень “жовтої” підтримки, пов’язаної з конкретним товаром, становить 10% загального обсягу вартості виробництва базового сільгосптовару та непродуктової підтримки – 10%  вартості загального сільгоспвиробництва. За розрахунками США, зазначена підтримка Індії для рису та пшениці становила від 60 % до 85 %. Представник Індії наполягав на відповідності методології розрахунків вимогам Угоди СОТ про сільське господарство (далі – Угода), при цьому посилаючись в окремих випадках на відсутність чіткого визначення в Угоді правил (зокрема, щодо розрахунку обсягу продукції) або вимог надавати певну інформацію (обсяг сільгоспвиробництва), а також на існуючу аналогічну практику інших членів СОТ (розрахунок в дол. США замість національної валюти). У ході обговорень і дискусій представники делегацій Австралії, Канади, Нової Зеландії, Парагваю, США, ЄС та України висловили стурбованість тим, що нотифікації Індії стосовно сільського господарства вже стають системним питанням в Комітеті, закликали Індію неухильно дотримуватись своїх зобов’язань в СОТ та висловили сподівання на досягнення серед членів СОТ узгодженого підходу щодо розрахунку підтримки ринкової ціни.

Також учасники засідання Комітету продовжили розгляд виконання Рішення 9-ї Конференції міністрів СОТ 2013 року щодо адміністрування тарифних квот (далі – Рішення Балі).

Члени СОТ обговорили нові документи, представлені Кернською групою (G/AG/W/179) та ЄС (G/AG/W/175).

Зокрема, в документі Кернської групи були висвітлені питання стосовно подальшої роботи Комітету із з’ясування причин “недозаповнення” тарифних квот. Як правило, в межах тарифної квоти відбувається зниження тарифів (ставок ввізного мита), порівняно з тими, що знаходяться поза квотою. Але в деяких випадках тарифи, що застосовуються за межами квоти, нижчі, ніж внутрішні. Цим може бути пояснено, чому тарифні квоти іноді “недозаповнені” або взагалі не використовуються.

У документі ЄС звертається увага на те, що не всі члени ЄС мають однакові зобов’язання стосовно “механізму недозаповнених тарифних квот”, який міститься в Рішенні Балі, та зазначається, що це призводить до зниження ефективність роботи згаданого механізму. Окремими членами СОТ були висловлені пропозиції щодо необхідності загального розуміння наслідків проведення Огляду виконання Рішення Балі. Було домовлено продовжити обговорення порушених питань на наступному засіданні Комітету.

Також учасники засідання Комітету провели третю щорічну дискусію стосовно виконання Рішення 10-ї Конференції міністрів СОТ 2015 року щодо експортної конкуренції в сільському господарстві (далі – Рішення Найробі). Огляд базувався на оновленому документі Секретаріату СОТ G/AG/W/125/Rev.8 стосовно експортних субсидій, експортних кредитів, гарантій за експортними кредитами чи програмами страхування, державних торговельних підприємств, що здійснюють експорт сільськогосподарських  товарів, та міжнародної продовольчої допомоги.

Із 18 членів СОТ із зобов'язаннями щодо експортних субсидій у сільському господарстві, два члени – Нова Зеландія та Панама – скасували експортні субсидії ще до прийняття Рішення Найробі. Також вже сертифіковано переглянуті зобов’язання щодо скасування експортних субсидій Австралії, Норвегії та Ізраїлю. ЄС, Канада, ПАР та Швейцарія-Ліхтенштейн наразі розповсюдили свої переглянуті графіки експортних субсидій. Решта учасників із зобов’язаннями щодо експортної субсидії – Бразилія, Венесуела, Індонезія, Ісландія, Колумбія, Мексика, Туреччина, США та Уругвай – надали оновлену інформацію про виконання Рішення Найробі, при цьому Колумбія заявила, що сподівається представити свій переглянутий графік протягом тижня,  а Уругвай – протягом найближчих тижнів.

Кернська група розповсюдила документ G/AG/W/180 з аналізом інформації про політику підтримки експорту та висловила впевненість, що члени СОТ незабаром виконають Рішення Найробі в повному обсязі. Учасники обмінялися інформацією також про інші аспекти експортної конкуренції – підтримку фінансування експорту, державні торговельні підприємства, що здійснюють експорт сільськогосподарських  товарів, та міжнародну продовольчу допомогу, а також розглянули відповіді на запитання членів СОТ відповідно до документа G/AG/W/176. Також було підкреслено важливість проведення моніторингу виконання Рішення та звернуто увагу на відсутність всієї необхідної для цього інформації.

Голова Комітету наголосила на необхідності більш активного залучення членів СОТ до надання відповідей на опитувальник Секретаріату з експортної конкуренції, підготовлений відповідно до Рішення Найробі. Багато учасників засідання, зокрема, представники делегацій Австралії, Канади, Норвегії, ЄС, США, України, Японії та Кернської групи висловили позитивну оцінку підготовленим Секретаріатом і Кернською групою документам та закликали членів СОТ, які ще не надали відповіді на опитувальник, якнайскоріше представити їх.

Учасники засідання погодились із пропозицію Голови Комітету про завершення першого трирічного огляду на засіданні Комітету у вересні 2018 року, оскільки жодних додаткових коментарів не було представлено після попереднього засідання Комітету в лютому ц. р.

Довідково: Комітет СОТ з питань сільського господарства  орган в системі СОТ, підзвітний Раді з торгівлі товарами. Головне завдання: здійснення нагляду за виконанням Угоди СОТ про сільське господарство, надання членам СОТ можливості консультуватися з питань, пов'язаних із виконанням зобов'язань в СОТ, а також подавати запити щодо політики членів СОТ у сфері сільського господарства.

Підписка на новини

https://freegeoip.net/json