Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України
- Реалізація ініціативи ЄС “Ukraine Facility”
- Гуманітарне розмінування
- Інтелектуальна власність
- Рекомендації щодо відповідального використання ШІ: питання права інтелектуальної власності
- Національний перелік вебсайтів, що викликають занепокоєння щодо дотримання прав інтелектуальної власності
- Новини та анонси
- Нормативно-правові акти в сфері інтелектуальної власності
- Апеляційна палата
- Підтримка винахідництва, інновацій
- Колективне управління у сфері авторського права і суміжних прав
- Державний нагляд (контроль) у сфері інтелектуальної власності
- Стратегічне планування та макроекономічне прогнозування
- Промислова політика
- Визначення ступеня локалізації виробництва товарів під час публічних закупівель
- Фактична ціна реалізації природного газу
- Смартспеціалізація
- Гранти для переробних підприємств
- Фактична ціна реалізації руд заліза
- Зроблено в Україні
- Формування переліку вітчизняної техніки та обладнання для агропромислового комплексу, вартість яких частково компенсується за рахунок бюджетних коштів
- Часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва
- Запит до Департаменту розвитку реального сектору економіки щодо формування переліку вітчизняної техніки та обладнання для агропромислового комплексу, вартість яких частково компенсується за рахунок бюджетних коштів
- Фактична ціна реалізації для нафти, конденсату
- Середня митна вартість імпортного природного газу, що склалася у процесі його митного оформлення під час ввезення на територію України
- Середня вартість дизельного палива та бензинів автомобільних
- Величина коригуючого коефіцієнту, що застосовується до ставки рентної плати у разі зміни тарифів на транспортування однієї тонни нафти магістральними нафтопроводами
- Корпоративне управління та реформування державної власності
- Управління державною власністю
- Листи очікувань власника суб’єктів господарювання державного сектору економіки, функції з управління якими здійснює Кабінет Міністрів України
- Питома вага державного сектору в економіці
- Здійснення спільної діяльності суб’єктами господарювання державного сектору економіки
- Реформування суб’єктів господарювання державного сектору економіки
- Фінансове планування підприємств
- Подання звітності в електронному вигляді
- Державне майно
- Документи
- Управління державною власністю
- Економіка оборони і безпеки
- Інноваційна діяльність
- Інвестиційна політика та міжнародне інвестиційне співробітництво
- Управління публічними інвестиціями
- Проєкт «Стійке, інклюзивне та екологічно збалансоване підприємництво» (RISE)
- Співробітництво між Україною, ЄС та Світовим банком щодо підтримки УДФ в Україні
- Програма з підготовки публічних інвестиційних проєктів, що реалізується Агенцією ДПП за підтримки Світового банку
- Державно-приватне партнерство
- Державна інвестиційна політика та міжнародне інвестиційне співробітництво
- Інструменти залучення інвестицій
- Управління державними інвестиційними проєктами
- Нормативно-правові акти
- Діагностичне оцінювання управління державними інвестиціями (УДІ) в Україні - Звіт Світового банку
- Методичні рекомендації та роз'яснення
- Перелік державних інвестиційних проєктів
- Моніторинг стану виконання та реалізації державних інвестиційних проєктів
- Державна підтримка для реалізації інвестиційних проєктів
- Умови праці
- Трудова міграція
- Публічні закупівлі
- Розвиток людського капіталу та соціальний діалог
- Сфера зайнятості
- Адміністративні послуги
- Розвиток торгівлі та захист прав споживачів
- Регуляторна діяльність
- Перелік регуляторних актів Міністерства економіки України
- Нормативно-правові акти
- Розгляд скарг на рішення уповноваженого органу про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики
- Реалізація державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності
- Повідомлення про оприлюднення проєктів регуляторних актів
- Звіти про відстеження результативності прийнятих регуляторних актів
- Проєкти регуляторних актів, аналізи регуляторного впливу до них та інші супровідні документи
- Дозвільна система та ліцензування у сфері господарської діяльності
- Державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції
- Міжнародна торгівля
- Зовнішньоекономічна діяльність
- Критичний імпорт
- Висновки щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком
- Інформація щодо стану використання експортно-імпортних квот
- Нетарифне регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- Середні рівні цін на кольорові метали за результатами моніторингу цін на Лондонській біржі металів та Нью-Йоркській торговій біржі
- Форма звіту про обсяги імпорту (експорту) спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів
- Середньоарифметичні значення цін товарів, на які встановлено вивізне мито, що нараховується за адвалорними ставками
- Підтримка експорту
- Експортна стратегія України 2017 – 2021 роки
- Опитування щодо оновлення Експортної стратегії України
- Моніторинг реалізації Експортної стратегії України (exportstrategy.me.gov.ua)
- Нормативно-правові акти
- Інформаційні матеріали
- Секторальні та крос-секторальні експортні стратегії
- Інформаційні матеріали
- Сектор “Технічне обслуговування повітряних суден”
- Сектор Інформаційно-комунікаційні технології
- Сектор туризму
- Сектор машинобудування
- Сектор харчової та переробної промисловості
- Cектор «Креативні індустрії»
- Крос-сектор «Вдосконалення навичок»
- Крос-сектор «Торговельна інформація та просування експорту»
- Крос-сектор «Інновації для експорту»
- Крос-сектор «Транспортування та спрощення умов торгівлі»
- Виконання Експортної стратегії України
- Ринки у фокусі
- Рада з міжнародної торгівлі
- Інституційна підтримка експорту
- Виставково-ярмаркова діяльність
- Інформація для бізнесу
- Експортна стратегія України 2017 – 2021 роки
- Зовнішньоекономічна діяльність
- Преференційні торговельні угоди
- Генералізовані системи преференцій
- Регіональні торговельні угоди
- Економічні дослідження
- Чинні регіональні торговельні угоди
- Угода про вільну торгівлю між Кабінетом Міністрів України та Урядом Держави Ізраїль
- Угода про вільну торгівлю між Україною та Канадою
- Угода про вільну торгівлю між Україною та Республікою Північна Македонія
- Угода про вільну торгівлю між Україною та державами ЄАВТ
- Угода про вільну торгівлю між Урядом України та Урядом Чорногорії
- Угода про Всеосяжне економічне партнерство між Урядом України та Урядом Об’єднаних Арабських Еміратів
- Угода про вільну торгівлю між Україною та Державами ЄАВТ
- Угода про вільну торгівлю між Урядом України та Урядом Турецької Республіки
- Діяльність України у Світовій організації торгівлі
- Центр обробки запитів членів СОТ та нотифікування
- Національний комітет з питань спрощення процедур торгівлі
- Багатосторонні переговори
- Структуровані дискусії заінтересованих членів СОТ з питань торгівлі та сталого розвитку навколишнього середовища
- Обмеження (скасування) субсидій у галузі рибальства
- Доха раунд
- Електронна комерція
- Внутрішнє регулювання у сфері послуг
- Робоча програма для мікро-, малих та середніх підприємств
- Сприяння інвестуванню заради розвитку
- Розширення прав і можливостей жінок в економічній сфері
- Участь України в роботі регулярних органів СОТ
- Торговельний захист
- Україна – держава-кандидат на вступ до ЄС
- Комунікаційні заходи з євроінтеграції за участі Мінекономіки
- Зона вільної торгівлі між Україною та ЄС
- Телефонна лінія для надання роз’яснень з питань функціонування зони вільної торгівлі між Україною та ЄС
- Комітет асоціації Україна - ЄС у торговельному складі
- Торговельно-економічне співробітництво між Україною та ЄС
- Імплементація Угоди про асоціацію в торговельній та економічній сферах
- Участь України у Регіональній Конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження
- Євроатлантична інтеграція
- Річні національні програми співробітництва України з НАТО
- Рада Україна – НАТО
- Конференція національних директорів з озброєння (CNAD) НАТО
- Індивідуальна програма партнерства між Україною та НАТО
- Стратегія комунікації з питань євроатлантичної інтеграції України на період до 2025 року
- Міжвідомча експертна група з координації співробітництва України з НАТО в економічній сфері (МЕГ)
- Саміти НАТО
- Співробітництво між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії
- Зона вільної торгівлі між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії
- Угода про цифрову торгівлю між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії
- Телефонна лінія для надання роз’яснень з питань функціонування зони вільної торгівлі між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії
- Технічне регулювання
- Технічні регламенти
- Переліки національних стандартів під технічні регламенти
- Метрологія
- Оцінка відповідності
- Акредитація органів з оцінки відповідності
- Стандартизація
- Припинення дії на території України стандартів колишнього СРСР (ГОСТ)
- Галузеві стандарти затверджені Держстандартом (Держспоживстандартом)
- Нормативно-правові акти
- Довідка щодо технічних умов підприємств (технічні умови не реєструються)
- Роз’яснення щодо обов’язкового застосування офіційних текстів національних, міжнародних чи європейських стандартів
- Прийняття та скасування національних стандартів (архів на 01.01.2015)
- Міжнародне співробітництво
- Загальна інформація щодо сфери технічного регулювання
- Національні класифікатори
- Оголошення
10-та Конференція міністрів СОТ
19.07.2018 | 11:51 | Департамент доступу до ринків та взаємодії з СОТДовідка щодо результатів десятої Конференції міністрів СОТ (15 – 19 грудня 2015 року, м. Найробі)
Зрозумілі, справедливі та передбачувані правила і норми міжнародної торгівлі та можливість вирішувати торговельні проблеми в рамках СОТ мають вирішальне значення для українських виробників промислової та сільськогосподарської продукції і постачальників послуг, особливо враховуючи істотну роль, яку експорт і міжнародна торгівля відіграють в економіці України.
Рішення десятої Конференції міністрів створюють рівні умови для українських експортерів на зовнішніх ринках, зокрема в сільськогосподарському секторі, та забезпечать можливості для майбутнього покращення конкурентних умов у міжнародній торгівлі.
ДЕКЛАРАЦІЯ КОНФЕРЕНЦІЇ МІНІСТРІВ
Що було узгоджено?
За результатами Конференції було прийнято підсумкову Декларацію, у якій враховані, зокрема, пропозиції України. У пункті 27 Декларації зазначається, що міністри країн - членів СОТ визнають особливу ситуацію членів, які нещодавно приєдналися до СОТ (у тому числі Україна), відповідно до Статті XII Угоди про заснування Світової організації торгівлі, і взяли значні зобов'язання щодо доступу до ринку під час вступу. Відповідно до Декларації "ця ситуація повинна бути врахована під час переговорів".
Що це означає для України?
Зазначене формулювання – ще одне підтвердження, що зобов'язання, які взяла Україна у 2008 році, ураховуватимуться під час переговорів, насамперед це стосуватиметься тарифних зобов'язань.
Країни, що нещодавно приєдналися до СОТ, у тому числі Україна, беручи значні зобов’язання щодо доступу до ринку, виходили з того, що від них не вимагатимуться додаткові зобов’язання в рамках Дохійського раунду, а участь інших країн - членів СОТ у цих переговорах буде націлена на досягнення аналогічних зобов’язань, зокрема щодо рівнів зв’язаних ставок ввізних мит, застосування експортних субсидій тощо.
СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО: НОВІ РІШЕННЯ
ЕКСПОРТНІ СУБСИДІЇ
Україна, у рамках домовленостей про вступ до СОТ, взяла зобов'язання не застосовувати сільськогосподарські експортні субсидії. Норми щодо експортних субсидій у рішенні Конференції міністрів щодо експортної конкуренції вперше забезпечать сільгоспвиробникам України рівні умови з іншими світовими експортерами сільськогосподарської продукції.
Що було вирішено?
Розвинені країни - члени СОТ негайно скасують сільськогосподарські експортні субсидії, з деякими винятками.
Країни - члени СОТ, що розвиваються, усунуть сільськогосподарські експортні субсидії до кінця 2018 року. Водночас країни - члени СОТ, що розвиваються, зможуть субсидувати маркетингові та транспортні витрати на експорт сільськогосподарської продукції до кінця 2023 року. Найменш розвинені країни та країни, що є нетто-імпортерами продовольства, зможуть субсидувати ці витрати до кінця 2030 року.
Що це означає для України?
На сьогодні 16 країнам - членам СОТ дозволено субсидувати експорт деяких видів сільськогосподарської продукції, хоча більшість із них не вдаються до активного субсидування багатьох таких продуктів, зокрема (у дужках зазначено кількість відповідних продуктів, унесених у графік країни - члена): Бразилія (16), Канада (11), Європейський Союз (20), Норвегія (11), Південна Африка (62), Туреччина (44), Сполучені Штати Америки (13), Венесуела (72) та інші. Повне скасування будь-яких форм експортних субсидій гарантує, що ці країни не будуть вдаватися до експортних субсидій, що спотворюють торгівлю, на ці або будь-які інші продукти.
Українські сільгоспвиробники можуть отримати вигоду від закінчення дії експортних субсидій на сировинні та харчові товари, такі як, наприклад, шоколад і сир зі Швейцарії, цукор з Індії та Європейського Союзу та молочні продукти і свинина з Канади та Норвегії.
Рішення також гарантує, що країни - члени не почнуть використовувати нові експортні субсидії або експортні субсидії на нові продукти. Крім того, країни - члени не повинні збільшувати експортні субсидії вище рівня їх середнього застосування протягом останніх п'яти років. Відповідно більшість країн їх не використовуватиме.
КРЕДИТУВАННЯ ЕКСПОРТУ
Уперше в СОТ були розроблені обов'язкові для виконання правила щодо кредитів на експорт, у рамках яких конкуренти України щороку субсидують обсяги торгівлі, що вимірюються мільярдами доларів.
Що було вирішено?
Ці правила встановлюють для розвинених країн максимальні строки погашення сум фінансової підтримки експорту, які становлять 18 місяців. Країни, що розвиваються, матимуть чотирирічний період для поступової реалізації цього максимального строку погашення. Для найменш розвинених країн та країн, що є нетто-імпортерами продовольства, строки погашення становлять від 36 до 54 місяців для придбання основних продуктів харчування.
Вигоди для України:
Ці нові зобов'язання створять для українських експортерів рівні умови з експортерами інших країн. Крім того, світові торговельні конкуренти України не зможуть обійти ці правила, використовуючи державні торговельні підприємства.
МІЖНАРОДНА ПРОДОВОЛЬЧА ДОПОМОГА
Що було вирішено?
Згідно з рішенням щодо експортної конкуренції країни -члени СОТ погодилися, що міжнародна продовольча допомога повинна надаватися на основі потреб, у грантовій формі та не повинна залежати від комерційного експорту і пов'язуватися з цілями розвитку ринку членів-донорів. Країни - члени СОТ домовилися також про межі, в яких країни-донори можуть монетизувати продовольчу допомогу або дозволяти її продаж на місцевому ринку неурядовими організаціями. Так, країни - члени СОТ повинні вдаватися до такої монетизації міжнародної продовольчої допомоги тільки в разі її необхідності, яку можна довести, для цілей транспортування і доставки або для задоволення потреб у продовольстві при його дефіциті або недостатньому сільськогосподарському виробництві в найменш розвинених країнах і країнах, що є нетто-імпортерами продовольства.
Вигоди для України
Рішення щодо експортної конкуренції забезпечить надання міжнародної продовольчої допомоги таким чином, що вона не спотворюватиме місцеві ринки, а також забезпечить рівні умови конкуренції для зарубіжних постачальників на цих ринках. Значні обсяги міжнародної продовольчої допомоги будуть, як і раніше, необхідні в регіонах Близького Сходу та Африки, і тут Україна має величезні можливості стати конкурентоспроможним і доступним за цінами постачальником.
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ ДЕРЖАВНІ ТОРГОВЕЛЬНІ ПІДПРИЄМСТВА
Країни - члени СОТ зобов'язалися, що правила, які вони встановлюють для експортних субсидій і експортних кредитів, зокрема, не підриватимуться діяльністю державних торговельних підприємств.
Що було вирішено?
Країни - члени СОТ забезпечать, щоб сільськогосподарські державні торговельні підприємства не працювали в обхід інших правил, що містяться в рішенні щодо експортної конкуренції і докладуть усіх зусиль щоб зазначені підприємства використовували свої можливості експортних монополій таким чином, щоб звести до мінімуму спотворення торгівлі та не витісняти і не перешкоджати експорту інших країн - членів.
Що це означає для України?
Українські експортери тепер мають більше гарантій того, що іноземні сільськогосподарські державні торговельні підприємства не спотворюватимуть умови для конкуренції на світових ринках сільськогосподарських товарів.
МАЙБУТНІ ПЕРЕГОВОРИ ЩОДО СПЕЦІАЛЬНОГО ЗАХИСНОГО МЕХАНІЗМУ ТА ДЕРЖАВНИХ РЕЗЕРВІВ ДЛЯ ЦІЛЕЙ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ
Спеціальний захисний механізм дозволить країнам, що розвиваються, тимчасово підвищувати ставки ввізного мита на сільськогосподарську продукцію в умовах, які будуть визначені.
Питання державних резервів для цілей продовольчої безпеки пов'язане з тим, як політика мінімальної ціни, що спотворює торгівлю, застосовується в поєднанні із законними цільовими державними закупівлями продуктів харчування для бідних. Одна політика має на меті підтримку доходів сільгоспвиробників, інша – забезпечення внутрішньої продовольчої безпеки. Надмірне застосування першої політики може призвести до значних спотворень торгівлі.
Що було вирішено?
Країни - члени СОТ не дійшли згоди щодо прикінцевих положень із цих двох питань, але узгодили формат для майбутніх перемовин щодо них. Переговори будуть проходити в рамках окремих "спеціальних сесій" Переговорної групи із сільського господарства СОТ.
Основна дискусія під час обговорення питання спеціального захисного механізму буде зосереджена на умовах його застосування і переліку сільськогосподарської продукції, на яку цей механізм поширюватиметься.
Рішення щодо державних резервів для цілей продовольчої безпеки зобов'язує країни - члени брати конструктивну участь у пошуку остаточного розв'язання цієї проблеми. Згідно з рішенням Конференції міністрів СОТ на о. Балі 2013 року, країни - члени, що розвиваються, мають право продовжувати формувати зазначені державні запаси, що в іншому випадку було б порушенням дозволених СОТ обсягів внутрішньої підтримки сільського господарства. Остаточне рішення має бути знайдено на одинадцятій Конференції міністрів СОТ у 2017 році.
Що це означає для України?
Зазначені переговори дають можливість спільно з бізнесом визначатись щодо інтересів України, переваг і недоліків рішень, які можуть бути запропоновані для вирішення цих питань. У випадку введення в дію спеціального захисного механізму, наприклад, український експорт може зіткнутися на деяких ринках з потенційно вищими, ніж поточні, ставками ввізних мит, що може стати істотним бар'єром для доступу до ринків. Водночас Україна зможе користуватися зазначеним механізмом для захисту внутрішнього ринку у випадку, приміром, зростаючого імпорту.
УЗГОДЖЕНО РОЗШИРЕННЯ УГОДИ ПРО ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ
Що було вирішено?
Більше 50 країн - членів СОТ з усіх регіонів світу уклали багатосторонню угоду про розширення Угоди СОТ про інформаційні технології. Нова угода усуває тарифи на понад 200 видів продукції, на які припадає обсяг торгівлі приблизно 1,3 трлн. дол. США на рік (близько 7 % загального обсягу світової торгівлі). Ця угода, як очікується, дозволить збільшити світовий ВВП більш ніж на 190 млрд. дол. США. Ця продукція включає, зокрема, високотехнологічне медичне обладнання, новітні напівпровідники, проміжні товари для виробництва в секторі інформаційно-комунікаційних технологій, а також ряд аудіо- та відео товарів.
Що це означає для України?
Зниження тарифів у країнах - учасницях цієї угоди будуть поширюватися на експорт з усіх країн, що користуються режимом найбільшого сприяння, у тому числі з України.
МАЙБУТНЄ ДОХІЙСЬКОГО РАУНДУ ПЕРЕГОВОРІВ
Серед країн - членів СОТ, як і раніше, немає згоди щодо питання про майбутнє Дохійського раунду, який розпочався у 2001 році та триває вже багато років.
Що було вирішено?
Багато країн - членів підтвердили свою підтримку Порядку денного розвитку, прийнятого в м. Доха, та висловили прихильність щодо завершення цього раунду на основі рішень і декларацій, прийнятих на його початку та згодом. Інші країни - члени вважають, що для досягнення значущих результатів у багатосторонніх переговорах потрібні нові підходи.
Що це означає для України?
Україна має можливість удосконалити свою стратегію щодо багатосторонніх переговорів, зокрема, визначити нові пріоритети переговорів у рамках Дохійського Порядку денного, зокрема, як ці пріоритети відповідають її новому економічному контексту, стратегії просування експорту та потребам відновлення економіки.