Довідка щодо результатів десятої Конференції міністрів СОТ (15 – 19 грудня 2015 року, м. Найробі)
Зрозумілі, справедливі та передбачувані правила і норми міжнародної торгівлі та можливість вирішувати торговельні проблеми в рамках СОТ мають вирішальне значення для українських виробників промислової та сільськогосподарської продукції і постачальників послуг, особливо враховуючи істотну роль, яку експорт і міжнародна торгівля відіграють в економіці України.
Рішення десятої Конференції міністрів створюють рівні умови для українських експортерів на зовнішніх ринках, зокрема в сільськогосподарському секторі, та забезпечать можливості для майбутнього покращення конкурентних умов у міжнародній торгівлі.
ДЕКЛАРАЦІЯ КОНФЕРЕНЦІЇ МІНІСТРІВ
Що було узгоджено?
За результатами Конференції було прийнято підсумкову Декларацію, у якій враховані, зокрема, пропозиції України. У пункті 27 Декларації зазначається, що міністри країн - членів СОТ визнають особливу ситуацію членів, які нещодавно приєдналися до СОТ (у тому числі Україна), відповідно до Статті XII Угоди про заснування Світової організації торгівлі, і взяли значні зобов'язання щодо доступу до ринку під час вступу. Відповідно до Декларації "ця ситуація повинна бути врахована під час переговорів".
Що це означає для України?
Зазначене формулювання – ще одне підтвердження, що зобов'язання, які взяла Україна у 2008 році, ураховуватимуться під час переговорів, насамперед це стосуватиметься тарифних зобов'язань.
Країни, що нещодавно приєдналися до СОТ, у тому числі Україна, беручи значні зобов’язання щодо доступу до ринку, виходили з того, що від них не вимагатимуться додаткові зобов’язання в рамках Дохійського раунду, а участь інших країн - членів СОТ у цих переговорах буде націлена на досягнення аналогічних зобов’язань, зокрема щодо рівнів зв’язаних ставок ввізних мит, застосування експортних субсидій тощо.
СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО: НОВІ РІШЕННЯ
ЕКСПОРТНІ СУБСИДІЇ
Україна, у рамках домовленостей про вступ до СОТ, взяла зобов'язання не застосовувати сільськогосподарські експортні субсидії. Норми щодо експортних субсидій у рішенні Конференції міністрів щодо експортної конкуренції вперше забезпечать сільгоспвиробникам України рівні умови з іншими світовими експортерами сільськогосподарської продукції.
Що було вирішено?
Розвинені країни - члени СОТ негайно скасують сільськогосподарські експортні субсидії, з деякими винятками.
Країни - члени СОТ, що розвиваються, усунуть сільськогосподарські експортні субсидії до кінця 2018 року. Водночас країни - члени СОТ, що розвиваються, зможуть субсидувати маркетингові та транспортні витрати на експорт сільськогосподарської продукції до кінця 2023 року. Найменш розвинені країни та країни, що є нетто-імпортерами продовольства, зможуть субсидувати ці витрати до кінця 2030 року.
Що це означає для України?
На сьогодні 16 країнам - членам СОТ дозволено субсидувати експорт деяких видів сільськогосподарської продукції, хоча більшість із них не вдаються до активного субсидування багатьох таких продуктів, зокрема (у дужках зазначено кількість відповідних продуктів, унесених у графік країни - члена): Бразилія (16), Канада (11), Європейський Союз (20), Норвегія (11), Південна Африка (62), Туреччина (44), Сполучені Штати Америки (13), Венесуела (72) та інші. Повне скасування будь-яких форм експортних субсидій гарантує, що ці країни не будуть вдаватися до експортних субсидій, що спотворюють торгівлю, на ці або будь-які інші продукти.
Українські сільгоспвиробники можуть отримати вигоду від закінчення дії експортних субсидій на сировинні та харчові товари, такі як, наприклад, шоколад і сир зі Швейцарії, цукор з Індії та Європейського Союзу та молочні продукти і свинина з Канади та Норвегії.
Рішення також гарантує, що країни - члени не почнуть використовувати нові експортні субсидії або експортні субсидії на нові продукти. Крім того, країни - члени не повинні збільшувати експортні субсидії вище рівня їх середнього застосування протягом останніх п'яти років. Відповідно більшість країн їх не використовуватиме.
КРЕДИТУВАННЯ ЕКСПОРТУ
Уперше в СОТ були розроблені обов'язкові для виконання правила щодо кредитів на експорт, у рамках яких конкуренти України щороку субсидують обсяги торгівлі, що вимірюються мільярдами доларів.
Що було вирішено?
Ці правила встановлюють для розвинених країн максимальні строки погашення сум фінансової підтримки експорту, які становлять 18 місяців. Країни, що розвиваються, матимуть чотирирічний період для поступової реалізації цього максимального строку погашення. Для найменш розвинених країн та країн, що є нетто-імпортерами продовольства, строки погашення становлять від 36 до 54 місяців для придбання основних продуктів харчування.
Вигоди для України:
Ці нові зобов'язання створять для українських експортерів рівні умови з експортерами інших країн. Крім того, світові торговельні конкуренти України не зможуть обійти ці правила, використовуючи державні торговельні підприємства.
МІЖНАРОДНА ПРОДОВОЛЬЧА ДОПОМОГА
Що було вирішено?
Згідно з рішенням щодо експортної конкуренції країни -члени СОТ погодилися, що міжнародна продовольча допомога повинна надаватися на основі потреб, у грантовій формі та не повинна залежати від комерційного експорту і пов'язуватися з цілями розвитку ринку членів-донорів. Країни - члени СОТ домовилися також про межі, в яких країни-донори можуть монетизувати продовольчу допомогу або дозволяти її продаж на місцевому ринку неурядовими організаціями. Так, країни - члени СОТ повинні вдаватися до такої монетизації міжнародної продовольчої допомоги тільки в разі її необхідності, яку можна довести, для цілей транспортування і доставки або для задоволення потреб у продовольстві при його дефіциті або недостатньому сільськогосподарському виробництві в найменш розвинених країнах і країнах, що є нетто-імпортерами продовольства.
Вигоди для України
Рішення щодо експортної конкуренції забезпечить надання міжнародної продовольчої допомоги таким чином, що вона не спотворюватиме місцеві ринки, а також забезпечить рівні умови конкуренції для зарубіжних постачальників на цих ринках. Значні обсяги міжнародної продовольчої допомоги будуть, як і раніше, необхідні в регіонах Близького Сходу та Африки, і тут Україна має величезні можливості стати конкурентоспроможним і доступним за цінами постачальником.
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ ДЕРЖАВНІ ТОРГОВЕЛЬНІ ПІДПРИЄМСТВА
Країни - члени СОТ зобов'язалися, що правила, які вони встановлюють для експортних субсидій і експортних кредитів, зокрема, не підриватимуться діяльністю державних торговельних підприємств.
Що було вирішено?
Країни - члени СОТ забезпечать, щоб сільськогосподарські державні торговельні підприємства не працювали в обхід інших правил, що містяться в рішенні щодо експортної конкуренції і докладуть усіх зусиль щоб зазначені підприємства використовували свої можливості експортних монополій таким чином, щоб звести до мінімуму спотворення торгівлі та не витісняти і не перешкоджати експорту інших країн - членів.
Що це означає для України?
Українські експортери тепер мають більше гарантій того, що іноземні сільськогосподарські державні торговельні підприємства не спотворюватимуть умови для конкуренції на світових ринках сільськогосподарських товарів.
МАЙБУТНІ ПЕРЕГОВОРИ ЩОДО СПЕЦІАЛЬНОГО ЗАХИСНОГО МЕХАНІЗМУ ТА ДЕРЖАВНИХ РЕЗЕРВІВ ДЛЯ ЦІЛЕЙ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ
Спеціальний захисний механізм дозволить країнам, що розвиваються, тимчасово підвищувати ставки ввізного мита на сільськогосподарську продукцію в умовах, які будуть визначені.
Питання державних резервів для цілей продовольчої безпеки пов'язане з тим, як політика мінімальної ціни, що спотворює торгівлю, застосовується в поєднанні із законними цільовими державними закупівлями продуктів харчування для бідних. Одна політика має на меті підтримку доходів сільгоспвиробників, інша – забезпечення внутрішньої продовольчої безпеки. Надмірне застосування першої політики може призвести до значних спотворень торгівлі.
Що було вирішено?
Країни - члени СОТ не дійшли згоди щодо прикінцевих положень із цих двох питань, але узгодили формат для майбутніх перемовин щодо них. Переговори будуть проходити в рамках окремих "спеціальних сесій" Переговорної групи із сільського господарства СОТ.
Основна дискусія під час обговорення питання спеціального захисного механізму буде зосереджена на умовах його застосування і переліку сільськогосподарської продукції, на яку цей механізм поширюватиметься.
Рішення щодо державних резервів для цілей продовольчої безпеки зобов'язує країни - члени брати конструктивну участь у пошуку остаточного розв'язання цієї проблеми. Згідно з рішенням Конференції міністрів СОТ на о. Балі 2013 року, країни - члени, що розвиваються, мають право продовжувати формувати зазначені державні запаси, що в іншому випадку було б порушенням дозволених СОТ обсягів внутрішньої підтримки сільського господарства. Остаточне рішення має бути знайдено на одинадцятій Конференції міністрів СОТ у 2017 році.
Що це означає для України?
Зазначені переговори дають можливість спільно з бізнесом визначатись щодо інтересів України, переваг і недоліків рішень, які можуть бути запропоновані для вирішення цих питань. У випадку введення в дію спеціального захисного механізму, наприклад, український експорт може зіткнутися на деяких ринках з потенційно вищими, ніж поточні, ставками ввізних мит, що може стати істотним бар'єром для доступу до ринків. Водночас Україна зможе користуватися зазначеним механізмом для захисту внутрішнього ринку у випадку, приміром, зростаючого імпорту.
УЗГОДЖЕНО РОЗШИРЕННЯ УГОДИ ПРО ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ
Що було вирішено?
Більше 50 країн - членів СОТ з усіх регіонів світу уклали багатосторонню угоду про розширення Угоди СОТ про інформаційні технології. Нова угода усуває тарифи на понад 200 видів продукції, на які припадає обсяг торгівлі приблизно 1,3 трлн. дол. США на рік (близько 7 % загального обсягу світової торгівлі). Ця угода, як очікується, дозволить збільшити світовий ВВП більш ніж на 190 млрд. дол. США. Ця продукція включає, зокрема, високотехнологічне медичне обладнання, новітні напівпровідники, проміжні товари для виробництва в секторі інформаційно-комунікаційних технологій, а також ряд аудіо- та відео товарів.
Що це означає для України?
Зниження тарифів у країнах - учасницях цієї угоди будуть поширюватися на експорт з усіх країн, що користуються режимом найбільшого сприяння, у тому числі з України.
МАЙБУТНЄ ДОХІЙСЬКОГО РАУНДУ ПЕРЕГОВОРІВ
Серед країн - членів СОТ, як і раніше, немає згоди щодо питання про майбутнє Дохійського раунду, який розпочався у 2001 році та триває вже багато років.
Що було вирішено?
Багато країн - членів підтвердили свою підтримку Порядку денного розвитку, прийнятого в м. Доха, та висловили прихильність щодо завершення цього раунду на основі рішень і декларацій, прийнятих на його початку та згодом. Інші країни - члени вважають, що для досягнення значущих результатів у багатосторонніх переговорах потрібні нові підходи.
Що це означає для України?
Україна має можливість удосконалити свою стратегію щодо багатосторонніх переговорів, зокрема, визначити нові пріоритети переговорів у рамках Дохійського Порядку денного, зокрема, як ці пріоритети відповідають її новому економічному контексту, стратегії просування експорту та потребам відновлення економіки.