Меню

FAQ з питань функціонування вільної торгівлі між Україною та ЄС

1. На яких умовах здійснюється торгівля між Україною та ЄС?

Починаючи з 1 січня 2016 р. умови торгівлі між Україною та ЄС регламентуються положеннями розділу IV "Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею" Угоди про асоціації між Україною та ЄС (В період з 1 січня 2016 р. по 31 серпня 2017 р. в режимі тимчасового застосування. З 1 вересня 2017 р. Угода про асоціацію набула чинності в повному обсязі).

2. Що необхідно для того щоб скористатися преференціями в рамках вільної торгівлі з ЄС?

Для того, щоб скористатися преференціями в рамках вільної торгівлі між Україною та ЄС (далі - ПВЗВТ), товар має бути походженням з України або з ЄС та відповідати правилам походження відповідно до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження (далі – Конвенція ПЄМ).

Основним документом, який підтверджує преференційний характер походження товару в рамках ПВЗВТ є сертифікат з перевезення товару EUR.1, а для товарів, вартість яких не перевищує  6 000 євро – декларація походження (стаття 21 Доповнення І до Конвенції ПЄМ).

3. Що таке сертифікат з перевезення товарів EUR.1 та для чого він потрібен?

Сертифікат походження (переміщення) товарів EUR.1 є підставою для отримання преференцій в рамках ПВЗВТ.

Порядок, яким визначено процедуру заповнення та видачі митницею сертифіката з перевезення товару EUR.1 затверджено наказом Мінфіну від 20.11.2017 № 950.

Важливим фактором є також те, що наявність сертифіката з перевезення товарів з України не вимагається у випадках, якщо:

  • загальна фактурна вартість партії товарів, походженням з України, не перевищує 6 000 євро (для отримання преференцій в країнах ЄС експортер самостійно декларує походження товарів з України в декларації походження);
  • експортер має статус уповноваженого (схваленого) відповідно до статті 22 Доповнення І до Конвенції);
  • в країнах ЄС товари оподатковуються за нульовою ставкою ввізного мита Митного тарифу (за винятком положень Правил походження щодо кумуляції та квот).

4. Який орган видає сертифікати з перевезення товарів EUR.1 і скільки ця послуга коштує?

З 1 січня 2016 р. сертифікати походження (переміщення) товарів EUR.1 видають митні органи на безоплатній основі. З метою організації повноцінного функціонування системи визначено місця видачі сертифікатів – 162 підрозділи митниць, які максимально наближені до потенційних експортерів/виробників.

Детальну інформацію про місця розташування підрозділів митниць, які здійснюють митне оформлення за принципом Єдиного вікна розміщено на веб-порталі Держмитслужби.

5. Чи може фізична особа скористатися преференціями в рамках ПВЗВТ?

Так, жодних обмежень немає. Преференцію може отримати юридична або фізична особа за умови підтвердження походження товару. Преференція надається лише товарам походженням з України або ЄС, які відповідають правилам походження, визначеним Угодою.

Основні умови щодо підтвердження походження товарів містяться у статті 15 Доповнення І до Конвенції ПЄМ. Зокрема, товари можуть бути оформлені в преференційному режимі за умови подання одного з таких документів:

(a) сертифікат з перевезення товару EUR.1 (зразок наведений у Додатку IIIа до Доповнення І до Конвенції ПЄМ); або

(b) декларація походження (у випадках, вказаних у статті 21 (1) Доповнення І до Конвенції ПЄМ), надана експортером до інвойса, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати (текст декларації походження наведений у Додатку IVа до Доповнення І до Конвенції ПЄМ).

При цьому, товари можуть підпадати під дію Угоди без необхідності подання будь-яких з наведених вище документів у випадках, якщо:

  1. Товари надсилаються малими пакунками від одних приватних осіб до інших або становлять частину особистого багажу подорожніх за умови, що ці товари не імпортовані з метою торгівлі й були задекларовані як такі, що задовольняють вимогам Конвенції ПЄМ.
  2. Товари призначені лише для особистого використання, якщо з природи й кількості товарів очевидно, що їхнє комерційне використання не планується.
  3. Сукупна вартість товарів не перевищує 500 євро у випадку малих пакунків і 1 200 у випадку товарів, що входять до складу особистого багажу подорожніх.

6. Що таке статус уповноваженого (схваленого) експортера?

Статус уповноваженого (схваленого) експортера дає змогу українським експортерам при експорті товарів до держав-членів ЄС самостійно визначати країну походження товарів без оформлення сертифіката "EUR.1".

Схваленим експортером може бути підприємство-експортер, юридична особа, зареєстрована в Україні, за винятком митного брокера, яка здійснює постійні відправлення товарів на умовах угод та має право самостійно оформлювати декларацію походження незалежно від вартості партії товару.

Для отримання статусу уповноваженого (схваленого) експортера підприємство-експортер подає до митниці за місцем своєї державної реєстрації відповідну заяву. Порядок надання та анулювання митницею статусу уповноваженого (схваленого) експортера затверджено наказом Мінфіну від 07.10.2014 № 1013.

Строк дії статусу уповноваженого (схваленого) експортера не обмежений у часі.

7. Як зменшуються ставки увізного мита сторін?

Ставки увізного мита зменшуються відповідно до Графіків сторін, викладених у Додатку І-А до Угоди про асоціацію. При цьому,

Базова ставка – означає ставку увізного мита з якої починається зниження/скасування.

Перехідний період – означає кількість років впродовж яких ставку мита буде знижено/скасовано.

Перехідний період “0” – означає, що з моменту застосування положень щодо вільної торгівлі (тобто з 1 січня 2016 року) ставку увізного мита встановлено на рівні 0%.

Скасування/зниження ставок увізних мит по решті товарів відбувається рівними частинами впродовж встановленого періоду. Наприклад, якщо перехідний період по певному товару встановлено 3 роки, то ставка знижується впродовж 3 років до досягнення ставки 0% у четвертому році (тобто повне скасування із застосуванням ставки 0% відбудеться з 1 січня 2019 року).

Приклад

рік

2015 (базова ставка)

2016

2017

2018

2019

ставка мита

10%

7,5%

5,0%

2,5%

0%

При цьому, якщо будь-яка Сторона зменшує ставку увізного мита, яка застосовується у рамках режиму найбільшого сприяння, така ставка ввізного мита буде застосовуватися до товарів походженням з іншого Сторони, якщо і доки вона буде нижчою від мита, розрахованого відповідно до Графіку в рамках ПВЗВТ.

8. Як дізнатися, які ставки увізного мита встановлено для продукції, яка імпортується в Україну з ЄС в рамках ПВЗВТ?

Інформація щодо рівнів ставок увізного мита України, які застосовуватимуться у поточному році до імпорту товарів, походженням з ЄС в рамках ПВЗВТ постійно розміщується на сайті Мінекономіки в розділі "Співробітництво між Україною та Європейським Союзом – Зона вільної торгівлі між Україною та ЄС" за посиланням.

9. Як дізнатися, які ставки увізного мита встановлено для продукції, яка імпортується з ЄС в Україну в рамках ПВЗВТ?

Інформація щодо актуальних ставок увізного мита ЄС для товарів, походженням з України доступна в режимі он-лайн на інтернет-ресурсі Європейської Комісії Access2Markets.

10. Що таке Access2Markets, та як їм користуватися?

Access2Markets містить інформацію щодо мит та інших податків, а також інших актуальних умов експорту до ЄС.

База даних доступна офіційними мовами держав-членів ЄС.

Для того, щоб скористатися послугою інтернет ресурсу Access2Markets необхідно заповнити відповідну форму пошуку, зокрема вибрати у розділі:

"Product name or HS code" – код вашої продукції згідно комбінованої номенклатури ЄС.

"Country of origin" – країна  з якої хочу експортувати, вибираємо зі списку країн "Україна";

"Country of destination" – державу ЄС до якої маєте намір експортувати;

Система надасть інформацію в кількох вкладках, серед яких:

  • тарифи (Tariffs);
  • правила походження (Rules of origin - ROSA);
  • мита (Taxes)
  • вимоги до продуктів для доступу до ринків ЄС (Import requirements).
  • Статистика торгового потоку (Trade flow statistics)

З детальною відео-інструкцією (англійською мовою), як користуватися можливостями даного ресурсу можна ознайомитися за посиланням.

11. Що таке тарифна квота, чи обмежує вона торгівлю в рамках ПВЗВТ?

Тарифна квота – це дворівневий митний тариф, пов’язаний з кількістю товару, при якій, задану кількість товарів може бути імпортовано за "пільговою" ставкою мита протягом певного періоду часу. Тобто, у випадку ПВЗВТ запровадження тарифних квот означає, що окремі товари будуть постачатись у певних обсягах за нульовою ставкою.

При цьому імпорт зазначених товарів понад визначений обсяг підпадатиме під загальний режим імпорту, тобто оподатковуватиметься за тими ж умовами, які діяли до запровадження вільної торгівлі з ЄС.

12. На які товари в рамках ПВЗВТ встановлено тарифні квоти?

Встановлення безмитних тарифних квот ЄС передбачено для 36 видів товарів (яловичина, свинина, м’ясо баранини, м’ясо птиці, молоко, вершки, йогурти, зернові, висівки, мед, цукор, крохмаль, гриби, часник, солод, виноградний і яблучний соки, вершкове масло, цигарки, етанол, яйця та альбуміни, інші). При цьому для м’яса свинини, м’яса птиці, грибів, яєць та альбумінів встановлено додаткові тарифні квоти.

У свою чергу, Україна встановила тарифні квоти для 3 видів товарів (м’ясо свинини; м’ясо птиці та напівфабрикати з м’яса птиці та цукор) та передбачила додаткові тарифні квоти для м’яса птиці та цукру.

Узагальнений перелік тарифних квот викладено у Доповненні до Додатку І-А до Угоди про асоціацію.

13. Що означає додаткова тарифна квота?

Після того, як основна тарифна квота вичерпана для окремих товарів, які входять в дану тарифну квоту встановлено додаткові обсяги.

Україна передбачила додаткові тарифні квоти для м’яса птиці та цукру, ЄС – для м’яса свинини, м’яса птиці, грибів, яєць та альбумінів.

14. Хто здійснює розподіл тарифних квот в Україні?

Розподіл тарифної квоти між особами, що здійснюють ввезення товарів для вільного обігу в Україні, здійснюється в порядку черговості залежно від часу та дати реєстрації митницею митної декларації (за принципом "перший прийшов – перший обслуговується").

При цьому, якщо тарифна квота на певний вид продукції включає декілька позицій з різними переліками кодів товарів згідно з УКТЗЕД, то в першу чергу використовується частина тарифної квоти переліку з меншою кількістю кодів товарів згідно з УКТЗЕД.

Державна митна служба України здійснює публікацію та щоденне оновлення на офіційному веб-порталі у відповідному розділі інформації про загальні обсяги та залишок невикористаної тарифної квоти за кожним видом продукції.

Порядок контролю за розподілом тарифної квоти, затверджено наказом Мінфіну від 11.12.2014 № 1203.

15. Хто здійснює розподіл тарифних квот в ЄС?

Відповідно до законодавства Європейського Союзу розподіл (адміністрування) тарифних квот здійснюється за двома принципами:

  • "перший прийшов – перший обслуговується" (адміністрування здійснює Генеральний директорат з питань оподаткування Єврокомісії) та
  • через систему імпортних ліцензій (адміністрування здійснює Генеральний директорат ЄК, відповідальний за сільське господарство).

16. Як здійснюється адміністрування тарифних квот за принципом "перший прийшов – перший обслуговується"?

Адміністрування цих тарифних квот здійснюється Генеральним директоратом з питань оподаткування Європейської Комісії незалежно від місця ввезення товарів до ЄС.

Оформлення ввезення товару в рамках тарифної квоти відбувається в залежності від наявності невикористаного залишку відповідної квоти на момент подачі супровідних документів. При цьому першим оформлюється той товар, супровідні документи до якого надійшли першими.

Митні органи держав-членів ЄС через Єврокомісію списують обсяги поставок з відповідної тарифної квоти.

Така система діє для таких товарів, як:

ячмінна крупа та борошно; м'ясо баранини; цукор;

зерно зернових злаків, оброблене іншими способами; овес;

продукти переробки солоду та крохмалю; гриби; часник;

оброблена продукція з молочних вершків; інший цукор;

виноградний та яблучний соки; цукрові сиропи; крохмаль;

продукція з обробленого молока; харчові продукти;

оброблена продукція із зернових; оброблені томати;

солод та пшенична клейковина; цукрова кукурудза;

оброблена продукція з цукру; сигари та цигарки;

висівки, відходи та залишки; оброблена продукція з масла;

манітол сорбіту; оброблений крохмаль; мед; етанол.

17. Як здійснюється адміністрування тарифних квот через систему імпортних ліцензій?

Адміністрування тарифних квот віднесено до компетенції Генерального директорату ЄК, відповідального за сільське господарство.

Видача ліцензій на ввезення в рамках тарифних квот здійснюється на запит імпортера держави-члена ЄС. Потенційні імпортери української продукції подають відповідну заявку на право здійснення імпорту (видачу ліцензії) до Генерального директорату Європейської Комісії "Сільське господарство". При цьому існують обмеження у часі, протягом якого можна зарезервувати відповідний обсяг квот.

При імпорті до ЄС м’ясної (яловичина, свинина, свійська птиця) та яєчної продукції ліцензування в рамках відповідних річних квот розподіляється рівними долями щоквартально, по 25% від загального обсягу квоти. Ліцензування імпорту зернових відбувається на щотижневих засадах, а молочної продукції – шляхом розподілення квоти на два шестимісячні періоди.

При цьому, в залежності від кількості заявок на отримання ліцензій на імпорт до ЄС, поданих у період, визначений для кожної тарифної квоти, буде застосовуватися коефіцієнт розподілу квоти із зазначенням % від заявленого з боку імпортера обсягу.

Детальні процедури ліцензування в рамках використання тарифних квот встановлюють шість імплементаційних регламентів ЄК (для свинини – Регламент № 2015/2076, яєць та альбумінів - Регламент № 2015/2077, м'яса птиці – Регламенти 2015/2078 та № 2020/94 (вносить зміни до Регламенту 2015/2078, яловичини – Регламент № 2015/2079, молочної продукції – Регламент № 2015/2080, зернових – Регламент № 2015/2081).

Ці регламенти, зокрема, визначають:

  • відкриття та управління тарифними квотами;
  • подання заявки на отримання імпортної ліцензії та її використання;
  • взаємодію держав-членів ЄС та ЄК з питань постачання товарів в рамках тарифних квот.

Для кожного типу товару, преференційне постачання якого здійснюватиметься із використанням імпортних ліцензій, імплементаційні регламенти містять певні часові та кількісні норми, однак загальний алгоритм та умови складаються з таких основних елементів:

  • подання заявок та отримання імпортних ліцензій здійснюватиметься суб’єктами господарювання держав-членів ЄС, що виступатимуть імпортерами у рамках договірних відносин з українськими експортерами;
  • стягування страхових внесків при отриманні ліцензії (у ряді випадків, додатково – при отриманні права на здобуття ліцензії).

Така система поширюється на такі товари:

м’ясо птиці; свинина; сухе молоко яйця та альбуміни;

молоко, вершки, згущене молоко та йогурти;

пшениця м’яка, пшеничне борошно та гранули;

ячмінь, ячмінне борошно та гранули; яловичина;

вершкове масло та молочні пасти;

кукурудза, кукурудзяне борошно та гранули.

18. Як дізнатися про наявність невикористаного залишку в рамках тарифної квоти?

Інформація про залишки тарифних квот ЄС, які адмініструються на основі принципу "перший прийшов – перший обслуговується", доступна в режимі он-лайн у відповідному розділі на офіційному порталі Європейської Комісії. Ця інформація коригується ввечері кожного робочого дня.

Інформація про залишки тарифних квот, які видаються через систему імпортних ліцензій, надається у разі звернення компетентного органу з відповідним запитом на адресу директорату ЄК з питань сільського господарства.

Інформація про залишки тарифних квот України доступна на сайті Державної митної служби України на Єдиному державному інформаційному веб-порталі "Єдине вікно для міжнародної торгівлі" у розділі "Довідка>Залишок тарифної квоти".

19. Чи можна експортувати після того, як тарифна квота була використана?

Так, імпорт товарів понад визначений обсяг підпадатиме під загальний режим імпорту, тобто оподатковуватиметься за тими ж умовами, які діяли для України до запровадження вільної торгівлі.

20. Які будуть діяти нові правила ЄС у сфері управління тарифними квотами на імпорт сільськогосподарської продукції?

17 грудня 2019 року Європейська Комісія ухвалила Делегований Регламент Комісії 2020/760 та Імплементаційний регламент Комісії 2020/761, що запроваджують якісно нові правила адміністрування та отримання ліцензій на тарифні квоти для імпорту багатьох українських сільськогосподарських продуктів, таких як ячмінь, яловичина, масло, яйця, кукурудза, свинина, м’ясо птиці та збіжжя.

Регламент ЄС 2020/760 запобігає зловживанням, коли пов'язані підприємства подають заявку на одну і ту ж квоту. Регламент ЄС 2020/761 встановлює тарифні квоти на окремі товари і особливі правила управління ними.

Положення згаданих регламентів застосовуються з 1 січня 2021 року.

При цьому, з метою забезпечення узгодженості управління квотами, до тарифних квот, періоди квотування яких розпочалися у 2020 році, будуть застосовуватись попередні правила управління квотами до завершення їхнього відповідного періоду. Тобто правила квотування не будуть змінені у середині періоду використання квот.

Зазначеними регламентами встановлюються нові правила управління квотами лише в частині самого методу управління та тільки щодо певних тарифних квот. Зокрема, це стосується застосування 15-відсоткового ліміту до відповідної кількості визначених тарифних квот. Відповідно до цього правила жоден економічний оператор не зможе отримати більше ніж 15% від щорічного об’єму виділеної тарифної квоти. Це  запобігатиме монопольному використанню тарифної квоти одним економічним оператором.

Імпортерам, які бажають отримати ліцензію на імпорт продукції потрібно забезпечити свою реєстрацію в системі LORI.

Неофіційний переклад згаданих Регламентів доступний за посиланням.

21. Яка попередня обов'язкова реєстрація операторів (LORI)?

Відповідно до Делегованого регламенту Комісії (ЄС) 2017/1183 (11) та Регламенту про впровадження (ЄС) 2017/1185 ЄК повинна створити електронну систему реєстрації та ідентифікації оператора ліцензії (LORI).

Заявки на реєстрацію в електронній системі LORI подаються за допомогою електронної форми, що надається органом, що видає ліцензію, операторам.

Тільки оператори, створені на митній території Союзу та мають номер LORI, можуть подати заявку на реєстрацію в електронній системі LORI. Заява про реєстрацію подається щонайменше за два місяці до місяця, в якому оператор має намір подати заявку на ліцензію.

На основі повідомлення органу, що видає ліцензію, Комісія реєструє заявника в електронній системі LORI та інформує орган, що видає ліцензію, про реєстрацію. Орган, що видав ліцензію, повідомляє заявника про реєстрацію.

Після реєстрації оператора в електронній системі LORI реєстрація діє до моменту її відкликання. Дані щодо зареєстрованого оператора зберігаються в електронній системі LORI протягом усієї реєстрації оператора, а також протягом семи років після вилучення реєстрації оператора з електронної системи LORI.

22. Які основні вимоги законодавства ЄС до безпеки та якості продукції?

Усі товари, які імпортуються на митну територію ЄС в обов’язковому порядку повинні відповідати усім вимогам Європейського Союзу, спрямованим на забезпечення захисту споживачів.

З загальними вимогами до товарів, які імпортуються до ЄС можна ознайомитися за посиланням.

Ці вимоги суттєво різняться у залежності від конкретного товару, але у цілому можуть бути згруповані за такими напрямами:

  • Технічні вимоги;
  • Екологічні вимоги;
  • Вимоги у сфері санітарних та фітосанітарних заходів.

Крім того, до певних видів продукції на рівні ЄС встановлюються маркетингові стандарти, а також застосовуються імпорті обмеження, що також можуть розглядатися як механізми захисту внутрішнього ринку від імпортних товарів, якість і безпека яких не відповідає вимогам Євросоюзу.

При цьому, для того щоб мати можливість експортувати продукцію тваринного походження до ЄС, вона має походити з зареєстрованих потужностей або потужностей, на які видано експлуатаційний дозвіл в країні-експортері.

Актуальна інформація щодо основних вимог до продукції, яка ввозиться до держав-членів ЄС доступна в режимі он-лайн на інтернет-ресурсі Європейської Комісії Access2Markets після заповнення форми (вкладка "вимоги до товару" (Import requirements).

Детальна інформація як користуватися веб-порталом Access2Markets надана у питанні 10.

23. Яка процедура отримання дозволу на експорт харчових продуктів тваринного походження до ЄС?

Першим кроком, на шляху до отримання дозволу на експорт харчових продуктів тваринного походження до держав-членів ЄС є офіційне звернення України до Єврокомісії із запитом щодо необхідної документації для виходу на ринок ЄС окремих продуктів тваринного походження.

Після цього, Україна отримує запитальник щодо можливостей експорту до ЄС, який являє собою перелік питань щодо структури системи державного контролю та нагляду за безпечністю харчових продуктів.

Наступним кроком є проведення верифікаційного візиту інспекторами FVO з метою оцінки державного контролю та нагляду за безпечністю харчових продуктів. У разі отримання позитивних висновків експертів, Єврокомісія приймає Рішення про включення України до списки третіх країн, яким дозволяється експорт до ЄС окремих продуктів тваринного походження.

Після включення України до списку третіх країн, яким дозволяється експорт до ЄС окремих продуктів тваринного походження заповнюються відповідні аплікаційні форми для схвалення підприємств, які надсилаються до Єврокомісії на розгляд.

Порядок затвердження експортних потужностей, внесення та виключення їх з реєстру затверджених експортних потужностей, затверджено наказом Мінагрополітики від 10.02.2016 № 38. Цей Порядок визначає процедуру затвердження потужностей операторів ринку, які мають намір здійснювати експорт харчових продуктів, із зазначенням дозволених до експорту видів харчових продуктів, внесення та виключення їх з реєстру затверджених експортних потужностей.

Оператор ринку харчових продуктів, який має намір здійснювати експорт харчових продуктів до країн, які вимагають підтвердження центральним органом виконавчої влади, відповідності процесу виробництва та/або обігу харчових продуктів вимогам законодавства країни призначення, зобов'язаний пройти процедуру затвердження експортних потужностей.

З реєстром затверджених експортних потужностей можна ознайомитися на сайті Держпродспоживслужби. Даний реєстр, серед іншого містить інформацію про підприємства, які мають право експортувати деяку продукцію до держав-членів ЄС, а також їх адреси.

24. Які податки діють в державах-членах ЄС при експорті продукції з України?

Податки в кожній країні ЄС можуть відрізнятися один від одного. Держави-члени ЄС можуть вільно обирати, яка податкова система буде застосовуватися на їхній території.

З загальними вимогами оподаткування в ЄС можна ознайомитися на сайті Єврокомісії

Access2Markets у розділі "Taxes".

Детальна інформація щодо основних податків, які справляються при ввезенні товарів до певної держави-члена ЄС доступна в режимі он-лайн на інтернет-ресурсі Європейської Комісії Access2Markets (після заповнення форм по потрібних позиціях з’явиться панель з вкладками, що містить додаткову інформацію, зокрема щодо:

- внутрішніх зборів (Taxes) де (Value Added Tax (VAT) – інформація щодо податку на додану вартість, а (Excise Tax (EXC)) - інформація щодо акцизних зборів.

- вимог до товару (Import requirements).

Детальна інформація як користуватися веб-порталом Access2Markets надана у питанні 10.

Додаткова інформація англійською мовою щодо системи податків в ЄС.

25. Чи діють якісь преференції в рамках вільної торгівлі між Україною та ЄС при експорті до ЄС з третіх країн?

Будь-які преференції однією країною іншій надаються на підставі відповідної міжнародної двосторонньої/багатосторонньої Угоди та розповсюджуються лише на товари походженням з країн, які є сторонами даної Угоди.

Тому при експорті до ЄС з будь-якої третьої країни необхідно перевіряти наявність відповідних Угод між ЄС та цією країною.

Преференції, які надаються товарам походженням з України на підставі Угоди про асоціацію між Україною та ЄС розповсюджуються виключно на товари походженням з України.

26. Чи передбачена в рамках ПВЗВТ процедура збільшення квот на міжнародні автомобільні перевезення до держав-членів ЄС?

Положеннями Угоди про асоціацію не передбачено жодних зобов’язань щодо надання або збільшення квот на міжнародні автомобільні перевезення до держав-членів ЄС. Надання квот на перевезення є виключна компетенція кожної окремої держави-члена ЄС. Переговори з цього питання проводяться Мінінфраструктури з кожною окремою країною.

27. Де можна отримати додаткову консультацію щодо умов доступу на ринки держав-членів ЄС?

В Мінекономіки на щоденній основі працює телефонна лінія для надання роз’яснень з питань функціонування ПВЗВТ (+38 (044) 596-67-05). Поряд з гарячою лінією запущено сервіс запитів по e-mail - надсилай запит на адресу dcfta@me.gov.ua і отримуй відповідь.

Підписка на новини

https://freegeoip.net/json