17–18 жовтня 2017 року в м. Женева (Швейцарська Конфедерація) відбулось чергове офіційне засідання Комітету СОТ  з питань сільського господарства (далі – Комітет), в якому брали участь представники Мінекономрозвитку та Мінагрополітики.

Згідно з порядком денним були розглянуті питання, пов’язані з виконанням зобов’язань щодо внутрішньої підтримки сільського господарства, експортних субсидій, тарифних та інших квот, спеціальних сільськогосподарських захисних заходів тощо.

Учасники засідання також надавали відповіді на запити стосовно специфічних торговельних проблем, порушених відповідно до статті 18.6 Угоди СОТ про сільське господарство, та на основі індивідуальних нотифікацій в СОТ.

Делегацією України були порушені запитання:

до Бразилії щодо державної підтримки виробників кукурудзи в рамках програм PEP/PEPRO. Запитання також були підтримані делегацією США. У відповідь представник Бразилії повідомив, що сільськогосподарська політика країни залишається, в основному, незмінною протягом останніх двох десятиліть. Нещодавнє зростання внутрішньої підтримки кукурудзи пов’язане з низьким рівнем світових цін, що спостерігається протягом останніх місяців. Виплати в рамках програм PEP/PEPRO здійснюються, коли ринкова ціна нижча за мінімальну ціну, встановлену урядом. Зростання експорту кукурудзи істотно пов’язане із збільшенням виробництва цієї культури в Бразилії. Зокрема, виробництво кукурудзи у 2016/2017 маркетинговому році є найвищим в історії Бразилії (97,7 млн. тонн), а за останні десять років – зросло більш ніж удвічі. При цьому було зазначено, що показники експорту Бразилії не пов’язані з програмами PEP/PEPPRO;

до Ізраїлю щодо внутрішньої підтримки та перспектив розвитку сектору виробництва яєць. У відповідь представник Ізраїлю поінформував, що регуляторна реформа в секторі виробництва яєць наразі обговорюється між Міністерством сільського господарства та розвитку сільських районів, Міністерством фінансів, Федерацією фермерів Ізраїлю та Радою з питань птахівництва, тому надати офіційну інформацію про перспективи розвитку цього сектору можливо буде тільки після отримання результатів обговорення.

Також делегація України підтримала питання стосовно:

аргентинської програми відшкодування податків Reintegros, яка спрямована на сприяння експорту сільськогосподарської продукції (запитання від ЄС, підтримане також делегацією США). Запитання стосувались секторів і, зокрема, продуктів, що отримують найбільшу підтримку, податкових ставок та видів податків, які відшкодовуються. Представник Аргентини зазначив, що програма  Reintegros не є новою, а скоріше являється оновленням вже існуючої програми, яка наразі враховує непрямі внутрішні податки, що містяться в різних агропромислових продуктах, які експортує Аргентина. Система відшкодування охоплює широкий спектр експортних товарів, а не тільки перероблену сільськогосподарську продукцію, і застосовується до кінцевих продуктів незалежно від країни призначення. При цьому, відшкодований податок  стосується банківських операцій, а не податку на відсотки;

політики Індії, спрямованої на досягнення самозабезпечення у виробництві бобових (запитання від Канади, підтримане також делегаціями ЄС, США та Австралії). Представник Індії не надав конкретних відповідей на поставлені делегацією Канади запитання, пояснюючи це потребою більш ґрунтовної підготовки відповідей. Заінтересовані країни – члени СОТ наголосили на необхідності подальшого вивчення впливу такої політики на міжнародну торгівлю;

отримання дозволів на імпорт фуражної пшениці, запроваджених Таїландом (запитання ЄС, підтримане також делегаціями Австралії, Канади та США). У відповідь представник Таїланду пообіцяв надати оновлену інформацію з цього питання щойно вона буде доступною;

нотифікації Індії про внутрішню підтримку (документ G/AG/N/IND/11), зокрема, стосовно субсидій на сільськогосподарську сировину для фермерів із низьким рівнем доходів або бідною сировинною базою (запитання від Австралії, Канади та США, підтримані також делегаціями Бразилії і Таїланду). У відповідь представник Індії зазначив, що фермери в Індії мають низький рівень доходу і вся зазначена підтримка надається у відповідності до Статті 6.2 Угоди про сільське господарство, яка передбачає певну гнучкість для країн, що розвиваються. При цьому було зауважено на необхідність додаткового часу  для підготовки відповідей на окремі поставлені запитання. Заінтересовані члени СОТ запропонували, щоб представник Індії підготував до наступного засідання Комітету більш розширену презентацію щодо внутрішньої підтримки Індією сільського господарства;

 запровадження Російською Федерацією (далі – РФ) субсидій на залізничні перевезення при експорті зерна (запитання ЄС, підтримане також делегаціями Австралії та США). Зокрема, з 1 жовтня 2017 року  до 30 червня 2018 року вводяться знижки на залізничні тарифи у розмірі 10,3% при експорті зерна з семи російських регіонів (Воронезької, Орловської, Тамбовської, Оренбурзької, Саратовської, Новосибірської та Омської областей) на загальну вартість біля 43,4 млн. євро. У відповідь представник делегації РФ повідомив, що знижки вводяться тимчасово, мають обмежене географічне покриття та незначний вплив на сільськогосподарську галузь. При цьому було наголошено, що РФ повністю підтримує рішення про ліквідацію експортних субсидій і серйозно ставиться до своїх зобов’язань в СОТ. Представники делегацій України, ЄС, США та Австралії висловили  занепокоєння, що запроваджені заходи не відповідають Рішенню 10-ї Конференцій міністрів СОТ 2015 року (м. Найробі) з експортної конкуренції, та зазначили, що будуть уважно стежити за розвитком цього питання.

Під час засідання Комітету представником України було надано відповідь на запитання Канади стосовно нотифікацій України в СОТ про внутрішню підтримку за 2011 та 2012 роки, зокрема, щодо підтримки, яка надавалась для фруктів, ягід, винограду та хмелю. Членів СОТ було поінформовано про технічну помилку в нотифікації України за 2011 рік та підготовку відповідних змін, які будуть направлені Секретаріату СОТ найближчим часом.

Крім того, в рамках Комітету розглядалось питання щодо виконання Рішення 9-ї Конференцій міністрів СОТ 2013 року (о. Балі) про адміністрування тарифних квот. Зокрема, Голова Комітету Альф Ведерхус (Норвегія) зазначив, що члени СОТ повинні почати огляд виконання зазначеного Рішення не пізніше кінця 2017 року. Метою огляду є сприяння поліпшенню використання тарифних квот і надання можливість учасникам підготувати відповідні рекомендації на 12-у Конференцію міністрів СОТ (2019 рік). До наступного засідання Комітету Секретаріатом СОТ буде представлено графік для організації огляду.

Важливу увагу було приділено моніторингу виконання рішення 10-ї Конференції міністрів СОТ 2015 року (м. Найробі) щодо скасування експортних субсидій у сільському господарстві.

17 жовтня ЄС представив проект документу про внесення відповідних змін до Графіку зобов’язань своїх 28 держав-членів по товарах у рамках реалізації зазначеного Рішення. Новий Графік ЄС-28 був розповсюджений безпосередньо перед засіданням Комітету.

Таким чином, ЄС став другим членом СОТ (після Австралії), що має зобов’язання щодо скорочення експортних субсидій, який офіційно ініціював процес, спрямований на виконання Рішення міністрів СОТ 2015 року про скасування експортних субсидій. Зміни вступлять в силу протягом трьох місяців, якщо жоден із членів не висловить заперечень протягом цього періоду.

Представник Канади також поінформував Комітет про здійснення внутрішніх процедур з метою внесення змін у свій Графік зобов’язань на виконання вище згаданого Рішення міністрів СОТ 2015 року. Канада сподівається представити свій проект переглянутого Графіку наприкінці цієї осені.

Голова Комітету вкотре закликав членів СОТ дотримуватися вимог щодо нотифікацій. Він привітав той факт, що низка членів, зокрема Туреччина та Індія, після останнього засідання Комітету в червні 2017 року подали нотифікації, які охоплюють кілька років. Тим не менш, значна частина нотифікацій про внутрішню підтримку (35%) та експортні субсидії (33%) залишаються простроченими за період 1995–2015 роки.

Також, 17 жовтня 2017 року відбулось обговорення пропозицій України щодо удосконалення роботи Системи управління інформацією з питань сільського господарства (Ag-IMS), представлених у документі G/AG/W/167. Представник України здійснив коротку презентацію зазначеного документа із пропозиціями, зокрема, стосовно введення додаткової класифікації, що стосуватиметься оцінки повноти відповідей в Ag-IMS, а також встановлення зв’язків (лінків) між початковим запитанням та наступними пов’язаними запитаннями.

Члени СОТ позитивно оцінили ініціативу України щодо необхідності удосконалення Ag-IMS. Зокрема, представники делегацій Канади, США, Бразилії, Швейцарії, ЄС, Мексики, Індії, Китаю, Норвегії та Уругваю надали свої коментарі та запропонували продовжити обговорення зазначеного питання.  При  цьому, окремими країнами були висловлені застереження щодо можливого суб’єктивного оцінювання якості наданих відповідей. Голова Комітету доручив Секретаріату вивчити технічні можливості практичного запровадження запропонованих змін до Ag-IMS  та підготувати відповідні пропозиції до наступного засідання Комітету.

Представники України також брали участь у презентації Всесвітньої продовольчої програми, що відбулась 17 жовтня 2017 року. Представник організації ознайомив учасників із діяльністю програми та зусиллями, які докладаються у партнерстві з урядами, іншими агентствами ООН, неурядовими організаціями та приватним сектором стосовно боротьби з голодом і недостатнім харчуванням, а також удосконалення функціонування системи забезпечення продовольством, в тому числі шляхом покращення умов торгівлі. Особливу увагу було зосереджено на реалізації цілі 2 Цілей сталого розвитку щодо подолання голоду до 2030 року.

Довідково: У 2016 р. бюджет Всесвітньої продовольчої програми становив 5 млрд. дол. США. 75% допомоги спрямовується країнам, що розвиваються, 21% - найменш розвиненим країнам. Було закуплено продовольства в обсязі 2,3 млн. тонн на 1,4 млрд. дол. США. Закупівля зернових складала 1,5 млн. тонн, що еквівалентно 0,4% світової торгівлі зерновими. Закупівлі кукурудзи становили 17%, бобових сушених – 14%, борошна – 13%, пшениці – 11%, рису – 10% та ін. 

18 жовтня 2017 року Інститутом із дослідження міжнародної політики у сфері продовольства (IFPRI) було презентовано книгу "Сільське господарство, розвиток та система світової торгівлі у 2000–2015 роках". До основних рекомендацій, які містяться в книзі, можливо віднести такі:

базові правила Світової організації торгівлі повинні поважатися та виконуватися;

повинні бути скасовані всі заходи, що спотворюють торгівлю;

необхідно використовувати нові підходи у багатосторонніх торговельних переговорах (наприклад, переговори щодо невеликих пакетів рішень, або започаткування нового раунду переговорів);

регіональні та двосторонні торговельні переговори повинні залишатися засобом для досягнення результатів багатосторонніх домовленостей;

важливо уникати обмежень і заборон на експорт;

перевага повинна надаватися (коли це можливо) трансферу коштів бідним міським і сільським домогосподарствам замість створення запасів продовольства.

Крім того, 18 жовтня представники Канади та Замбії презентували членам СОТ деякі напрямки сільськогосподарської політики своїх країн.

Зокрема, Канада акцентувала увагу на перспективній моделі аграрної політики – Канадське аграрне партнерство, – яке покликане зміцнити позиції Канади як лідера  у світовій економіці.

Канадське сільськогосподарське партнерство – це п’ятирічні інвестиції у розмірі 3 мільярдів доларів федеральними, провінційними та територіальними урядами для зміцнення сільського господарства, агропродовольчого сектору та інших, пов’язаних з ними, секторів. Крім того, виробники також матимуть доступ до надійного набору програм управління ризиком для бізнесу.

Канадське аграрне партнерство буде зосереджуватися на шести пріоритетних сферах:

1. Наука, дослідження та інновації (допомога промисловості використовувати науку та інновації для посилення стійкості та підвищення продуктивності праці).

2. Ринки і торгівля (відкриття нових ринків та допомога фермерам і переробним підприємствам у підвищенні конкурентоспроможності за рахунок розвитку професійних навичок, покращення експортних потужностей, підкріплених сильною та ефективною системою регулювання).

3. Сталість навколишнього середовища та зміна клімату (допомога аграрному сектору в скороченні викидів парникових газів, захисті навколишнього середовища та адаптації до кліматичних змін шляхом підвищення сталого зростання при збільшенні виробництва).

4.  Додана вартість у сільському господарстві та переробці сільськогосподарської продукції (підтримка безперервного зростання доданої вартості у сільському господарстві та агропродовольчому секторі).

5. Громадська довіра (створення міцної основи для суспільної довіри за допомогою ефективного регулювання, вдосконалення систем забезпечення та відстеження).

6.  Управління ризиками (забезпечення про-активного та ефективного управління ризиками, пом’якшення наслідків та адаптації для створення стійкого аграрного сектору).

Замбія представила інформацію про аграрний сектор економіки країни та політику в цій сфері, яка спрямована на розвиток ефективного, конкурентоздатного та стійкого сільськогосподарського сектору, який гарантував би продовольчу безпеку, забезпечення харчового раціону необхідними поживними речовинами, можливостей для зайнятості та збільшення доходів населення.

19 жовтня для учасників 85-го засідання Комітету було проведено інформаційну сесію, організовану Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (FAO) і присвячену питанням моніторингу та аналізу цін на продукти харчування для забезпечення продовольчої безпеки, включаючи демонстрацію розробленого FAO інструменту моніторингу та аналізу цін (FPMA).

У ході сесії були надані роз’яснення стосовно Глобальної інформаційної системи раннього попередження (GIEWS), в рамках якої був розроблений онлайн-інструмент FPMA, що став провідним світовим джерелом інформації про внутрішні й міжнародні ціни на продовольство. За допомогою інструменту FPMA забезпечується здійснення динамічного аналізу внутрішніх цін на основні продукти з метою раннього попередження про високі ціни на продовольство, які можуть негативно вплинути на продовольчу безпеку. На даний час цей інструмент піддається змінам, щоб його було можливо використовувати на рівні окремої країни. У той же час, систематична звітність про тенденції в цінах на продовольство на рівні всього світу, регіонів і країн забезпечується в рамках щомісячної публікації, відомої як FPMA Бюлетень. 

Довідково: Комітет СОТ з питань сільського господарства – орган в системі СОТ, підзвітний Раді з торгівлі товарами. Головне завдання: здійснення нагляду за виконанням Угоди СОТ про сільське господарство, надання членам СОТ можливості консультуватися з питань, пов'язаних із виконанням зобов'язань в СОТ, а також подавати запити щодо політики членів СОТ у сфері сільського господарства.