На сьогодні Закон України “Про ціни і ціноутворення” визначає основні засади цінової політики і регулює відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення.

 Державна цінова політика є складовою частиною державної економічної та соціальної політики України і спрямована на забезпечення розширення сфери застосування вільних цін. Суб’єкти господарювання під час провадження господарської діяльності використовують вільні ціни та державні регульовані ціни.

Вільні ціни встановлюються суб’єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.

Державне цінове регулювання охоплює лише товари і послуги, які мають істотну соціальну значущість, справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін у державі, або виробляються (надаються) суб’єктами, які займають монопольне становище на ринку (електроенергія, газопостачання, житлово-комунальні послуги, загальнодоступні поштові, телекомунікаційні та транспортні послуги, окремі ключові споживчі товари).

У міру становлення ринкових відносин, державний контроль за цінами поступово послабляється та розширюється сфера застосування вільних цін.

За даними офіційної статистики, у жовтні поточного року індекс споживчих цін склав 102,4 %, з початку 2014 – 119,0 %. Індекс цін на продукти харчування в жовтні поточного року збільшився на 2,5 %, зокрема на хліб і хлібопродукти – на 2,8 %, а послуги зв’язку подорожчали на 0,9 %.

Водночас зазначаємо, що на зростання цінової динаміки на споживчому ринку вплинуло ряд факторів, а саме: складна ситуація у південно-східних регіонах України, зокрема руйнування об’єктів промисловості та транспортної інфраструктури, девальвація офіційного курсу гривні, підвищення цін на паливно-мастильні матеріали, звуження купівельної спроможності населення.

Поряд з адміністративним регулюванням цін Урядом України вживаються також інші заходи, спрямовані на недопущення дестабілізації цінової ситуації на ринку продовольства. Зокрема, застосовується практика постачання Аграрним фондом борошна за фіксованими цінами на хлібопекарські підприємства для виробництва хліба простої рецептури.