Календар подій

04
Липня
Назад Вперед
Пн Вт С Чт Пт Сб Н
29 30 1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
Переглянути за період:
з
по

Підписка на новини

E-mail
Інформація щодо порядку денного раунду переговорів СОТ "Доха - Розвиток"
19.10.2017 | 09:33 | Департамент доступу до ринків та взаємодії з СОТ

ПОРЯДОК ДЕННИЙ РАУНДУ "ДОХА – РОЗВИТОК"

У листопаді 2001 року під час четвертої Конференції міністрів СОТ започатковано новий раунд багатосторонніх торговельних переговорів – раунд "Доха – Розвиток" (Doha Development Agenda, DDA).

Перелік питань порядку денного та організація роботи за напрямами (мандат на проведення переговорів) визначені у Декларації шостої Конференції міністрів СОТ.

Переговори раунду "Доха – Розвиток" відбуваються у рамках Комітету з торговельних переговорів, який координує роботу спеціальних сесій рад і комітетів СОТ, а також створених переговорних груп.

ОСНОВНІ НАПРЯМИ БАГАТОСТОРОННІХ ПЕРЕГОВОРІВ РАУНДУ "ДОХА – РОЗВИТОК".

СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО (§§13-14 Декларації);

Особлива увага членів СОТ зосереджена на узгодженні проектів зобов’язань стосовно внутрішньої підтримки, доступу до ринку (включаючи чинні спеціальні захисні заходи та запропонований спеціальний захисний механізм), державних резервів для цілей продовольчої безпеки та інших.

Внутрішня підтримка.

Наразі обговорюються пропозиції членів СОТ щодо скорочення внутрішньої підтримки яка спотворює торгівлю, зокрема:

  • встановлення єдиного всеохоплюючого ліміту на усі форми внутрішньої підтримки, що спотворюють торгівлю, який розраховується на основі відсотку від сукупної вартості виробленої сільськогосподарської продукції або фіксованого ліміту, вираженого у грошовій одиниці;
  • скасування сукупного виміру підтримки для розвинених країн як першочерговий крок для подальшого реформування внутрішньої підтримки;
  • скорочення на узгоджений відсоток кожного з елементів внутрішньої підтримки, що спотворює торгівлю, а саме: сукупного виміру підтримки, de-minimis та "блакитної скриньки". Зниження може відбуватись поетапно, рівень, якого може визначатися на кожній Конференції міністрів;
  • обмеження продуктово-специфічної підтримки, а саме встановлення лімітів щодо підтримки окремих продуктів, щоб уникнути концентрації підтримки на певних продуктах і, відповідно, обмежити можливості для спотворення торгівлі.

Спеціальні захисні заходи (ст. 5 Угоди СОТ про сільське господарство).

Заходи передбачають підвищення ставок ввізного мита у разі зростання імпорту або падіння ціни. При цьому заходи можуть стосуватися лише товарів щодо яких у Розкладах поступок та зобов’язань члени СОТ зарезервували відповідне право.

Довідково. Останні дані щодо практики застосування спеціальних захисних заходів свідчать, що з 33 членів СОТ, які мають право на їх застосування, упродовж 2004-2015 рр. тільки 8 країн застосовували спеціальні захисні заходи, а саме: Барбадос, ЄС, Японія, Республіка Корея, Філіппіни, Тайвань, Норвегія та США.

Ряд членів СОТ у рамках багатосторонніх переговорів виступають за скасування зазначених заходів.

Спеціальний захисний механізм (СЗМ – новий інструмент, що пропонується).

СЗМ дозволятиме країнам, що розвиваються, тимчасово збільшувати ставки ввізного мита на сільськогосподарські товари у разі зростання імпорту або падіння цін за певних умов без необхідності перевіряти шкоду для галузі та проводити переговори з заінтересованими членами СОТ.

Група країн G-33 активно наполягає на ухваленні рішення щодо СЗМ. Водночас, деякі члени СОТ, висловлюють особливу стурбованість з приводу можливого негативного впливу СЗМ як на їх експорт в цілому, так і на торгівлю між країнами зокрема. Ряд членів СОТ традиційно висловлюють занепокоєння запропонованим механізмом в частині недосконалості співвідношення положень про його застосування з чинними зв’язаними тарифними зобов’язаннями та зобов’язаннями в рамках угод про вільну торгівлю. Наголошується на необхідності комплексного розгляду пропозиції щодо СЗМ та реального покращення рівня доступу до ринків.

Довідково. До групи G-33 входять Антигуа і Барбуда, Барбадос, Беліз, Бенін, Болівія, Ботсвана, Китай, Конго, Кот-Д'Івуар, Куба, Домініка, Домініканська Республіка, Еквадор, Сальвадор, Гренада, Гватемала, Гайана, Гаїті, Гондурас, Індія, Індонезія, Ямайка, Кенія, Республіка Корея, Республіка Мадагаскар, Маврикій, Монголія, Мозамбік, Нікарагуа, Нігерія, Пакистан, Панама, Сент-Кітс і Невіс, Сент-Люсія, Сент-Вінсент і Гренадіни, Сенегал, Шрі-Ланка, Суринам, Тайвань, Танзанія, Тринідад і Тобаго, Туреччина, Уганда, Венесуела, Болівія, Замбія та Зімбабве.

Державні резерви для цілей продовольчої безпеки.

Представники групи G-33 систематично наголошують на необхідності ухвалення постійного рішення щодо створення державних резервів для забезпечення продовольчої безпеки.

Ключова пропозиція групи країн G-33 полягає в тому, щоб виключити закупки продовольства, які здійснюються країнами, що розвиваються, за адміністративними цінами для створення запасів з метою забезпечення продовольчої безпеки для підтримки населення з низьким рівнем доходу та виробників з недостатніми ресурсами, із розрахунку внутрішньої підтримки, що спотворює торгівлю ("жовта скринька"). Тобто включити внутрішню підтримку, що спотворює торгівлю до "зеленої скриньки".

Разом з цим, ряд членів СОТ вважає вказану пропозицію неприйнятною і такою, що загрожує дестабілізацією аграрних ринків та фактичним безлімітним використанням окремих інструментів внутрішньої підтримки (зокрема, механізму цінової підтримки) під виглядом заходів "зеленої скриньки".

Експортна конкуренція.

Ключові рішення з експортної конкуренції схвалені на 10-й Конференції міністрів СОТ, зокрема, прийнято рішення щодо скасування експортних субсидій (див. довідка щодо результатів десятої Конференції міністрів СОТ 15 – 19 грудня 2015 року, м. Найробі).

ДОСТУП ДО РИНКУ НЕСІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ТОВАРІВ (§16 Декларації)

Переговори охоплюють зниження та скасування тарифів, у тому числі тарифних піків, визначення системного підходу до зниження високих тарифів, усунення нетарифних бар'єрів для несільськогосподарської продукції, зокрема, на товари, що представляють експортний інтерес для країн, що розвиваються.

ТОРГІВЛЯ ПОСЛУГАМИ (§15 Декларації)

Згідно з мандатом Декларації міністрів, прийнятої в м. Доха у 2001 році, переговори щодо торгівлі послугами мають проводитися з метою сприяння економічному зростанню всіх торгових партнерів і розвитку країн, що розвиваються, та найменш розвинутих країн.

Основні напрями переговорів у сфері торгівлі послугами:

  • розширення специфічних зобов’язань щодо доступу до ринку та національного режиму (а саме забезпечення ринкового доступу до нових підсекторів послуг; відміна обмежень щодо участі іноземного капіталу або підвищення рівня його участі; забезпечення надання іноземним компаніям відповідних привілеїв, що надаються місцевим компаніям; відміна обмежень щодо доступу на ринок тощо);
  • усунення існуючих вилучень з режиму найбільшого сприяння з метою забезпечення рівного ставлення серед усіх членів СОТ (стимулювання режиму найбільшого сприяння);
  • положення стосовно внутрішнього регулювання (стаття VI:4 ГАТС), до питань, що обговорюються, належать: вимоги щодо ліцензування та процедури, кваліфікаційні  вимоги та процедури, тести економічної необхідності, об’єктивна необхідність і транспарентність їх застосування;
  • правила ГАТС, зокрема щодо механізму надзвичайних захисних заходів (стаття X), державних закупівель (стаття XIII) та субсидій (стаття XV) та інші.

Наразі члени СОТ активно обговорюють пропозиції щодо внутрішнього регулювання (стаття VI:4 ГАТС), а саме прийняття окремої домовленості з питань внутрішнього регулювання у сфері послуг, що передбачатиме:

  • створення "єдиного вікна" для подачі заявки та отримання дозволу;
  • встановлення певних вимог до процесу обробки заявки, наприклад, заявник має бути повідомлений про часові рамки розгляду заявки, стан розгляду заявки, причини відмови тощо;
  • забезпечення оприлюднення інформації щодо заходів, які стосуються кваліфікаційних вимог і процедур, технічних стандартів та вимог ліцензування, з метою дотримання постачальниками послуг вимог та процедур для отримання, збереження та продовження відповідного дозволу;
  • створення інформаційних центрів для реагування на запити від постачальників послуг;
  • встановлення обґрунтованих розмірів платежів за отримання дозволів, які б не обмежували надання послуг;
  • забезпечення щоб заходи, які стосуються кваліфікаційних вимог і процедур, технічних стандартів та вимог ліцензування, не були більш обтяжливими, ніж необхідно для якісного надання послуг та не дискримінували осіб за ознакою статі тощо.

Крім того, розглядається проект Угоди про спрощення процедур торгівлі послугами.

Довідково. Проект Угоди про спрощення процедур торгівлі послугами складається з наступних розділів.

Розділ 1 "Спрощення процедур торгівлі послугами". Розділ регулює питання публікації та доступності інформації з питань постачання послуг, передбачає створення центру обробки запитів, "єдиного вікна"; встановлює вимоги до процесу обробки заяв щодо отримання дозволу на постачання послуг, розмірів платежів; містить положення, що стосуються визнання кваліфікації та вимог до ліцензування, положення щодо полегшення переміщення фізичних осіб (надання тимчасового та багаторазового в'їзду), сплати внесків соціального страхування тощо.

Розділ 2 "Положення розвитку". Розділ встановлює перехідний період для впровадження положень Угоди для країн, що розвиваються; передбачає не застосування Угоди найменш розвиненими країнами та надання розвиненими країнами технічної допомоги країнам, що розвиваються, зокрема, на впровадження положень Угоди.

Розділ 3 "Інституційна організація та прикінцеві положення". Розділ передбачає створення комітету СОТ з питань спрощення торгівлі послугами та Національного комітету з питань спрощення торгівлі послугами.

СПРИЯННЯ ТОРГІВЛІ (§27 Декларації)

Переговори включають питання свободи транзиту; зборів та формальностей, пов’язаних з імпортом та експортом; публікації та застосування правил торгівлі.

В рамках 9-ї Конференції міністрів СОТ, зокрема, схвалена Угода про спрощення процедур торгівлі. Ця обов’язкова до виконання усіма членами СОТ Угода є, фактично, першим багатостороннім договором СОТ у сфері торгівлі товарами, ухваленим із часу завершення Уругвайського раунду і створення Світової організації торгівлі у 1995 році.

Угода спрямована на спрощення митних процедур шляхом, зокрема, зменшення пов’язаних із ними фінансових витрат і скорочення часу здійснення таких процедур. Імплементація положень Угоди також сприятиме покращенню транспарентності, зниженню рівня корупції та запровадженню передових технологій. Вона містить окремі положення, які стосуються транзиту товарів.

Очікується, що вигоди світової економіки від імплементації положень цієї Угоди становитимуть від 400 млрд. дол. США до 1 трлн. дол. США унаслідок скорочення на 10-15% витрат, пов’язаних із здійсненням зовнішньоторговельної діяльності; збільшення товарообігу і бюджетних надходжень; створення стабільного середовища для ведення бізнесу; і залучення іноземних інвестицій.

Верховна Рада України 4 листопада 2015 року ухвалила Закон України № 745‑VIII "Про ратифікацію Протоколу про внесення змін до Марракеської угоди про заснування Світової організації торгівлі". Тим самим Україна здійснила внутрішньодержавні процедури з метою набуття чинності Угодою про спрощення процедур торгівлі.

ПРАВИЛА ТОРГІВЛІ (§28 Декларації).

Переговори щодо правил торгівлі спрямовані на удосконалення положень угод СОТ про антидемпінгові заходи та про субсидії і компенсаційні заходи, з урахуванням потреб країн, що розвиваються та найменш розвинених країн. Крім того, увага країн-членів зосереджена на приведенні регіональних торговельних угод у відповідність з положеннями багатосторонніх угод СОТ, що має відбуватися шляхом гармонізації торговельних угод із положеннями угод СОТ.

Результатом переговорів з Правил торгівлі мають стати нові редакції угод СОТ про застосування статті VI ГАТТ 1994 (відомої як Угода про антидемпінгові заходи), про субсидії та компенсаційні заходи, включаючи положення щодо регулювання субсидій для рибних промислів, а також відповідних положень угод СОТ щодо регіональних торговельних угод, зокрема параграфів 4-10 статті XXIV ГАТТ 1994, статті V ГАТС тощо.

Наразі члени СОТ активно обговорюють скасування (обмеження) субсидій у галузі рибальства.

Рибальство й аквакультура є одним з найважливіших джерел продовольства, харчування, доходів та забезпечує засоби до існування для мільйонів людей в усьому світі. Разом з тим, за даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) у 2013 році 31,4 відсотка рибних запасів оцінювалися як такі, що знаходилися на біологічно нестабільному рівні (перевиловлювалися), а 58,1 відсотка – становили повністю використані запаси, що виключають ріст популяції.

Водночас, субсидії в галузі рибальства, вимірювані в десятках мільярдах доларів щорічно, значно спотворюють ситуацію на світовому ринку риби і морепродуктів і вносять істотний внесок у перелов, перевиробництво і виснаження рибальських ресурсів.

З огляду на зазначене, більшість членів СОТ визначають одним із головних пріоритетів розробку проекту рішення щодо скасування субсидій у галузі рибальства.

Метою зазначених ініціатив країн-членів СОТ є досягнення до 2020 року цілі сталого розвитку 14.6, яка є частиною Порядку денного у галузі сталого розвитку до 2030 року, прийнятого країнами на Саміті ООН у вересні 2015 року, а саме:

"До 2020 року заборонити деякі форми субсидій для рибного промислу, що сприяють створенню надмірних потужностей і перелову, скасувати субсидії, що сприяють незаконному, незареєстрованому та неврегульованому рибному промислу, й утримуватися від введення нових таких субсидій, визнаючи, що належне та ефективне застосування особливого і диференційованого режиму щодо країн, що розвиваються, та найменш розвинених країн має бути невід’ємною частиною переговорів з питання про субсидування рибного промислу, які ведуться в рамках Світової організації торгівлі."

ТОРГОВЕЛЬНІ АСПЕКТИ ПРАВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ (ТРІПС) (§17-18 Декларації)

Основними напрямами переговорів раунду "Доха – Розвиток" у сфері торговельних аспектів прав інтелектуальної власності є, зокрема, ТРІПС та захист здоров’я населення; ТРІПС та географічні зазначення.

Захист здоров’я населення.

Мандат на проведення переговорів про імплементацію та тлумачення положень Угоди ТРІПС з метою посилення захисту здоров’я населення, визначений у §17 Дохійської декларації та окремій Декларації міністрів щодо ТРІПС та здоров’я населення від 14.11.2001.

На виконання рішення Міністрів щодо невідкладного вирішення проблем країн, що розвиваються, та найменш розвинених країн ефективно використовувати передбачену Угодою ТРІПС можливість видавати примусові ліцензії на виробництво, імпорт, продаж або інше використання фармацевтичної продукції з огляду на відсутність виробничих потужностей або їх недостатній потенціал, Генеральна Рада СОТ 08.12.2005 року прийняла Протокол про внесення доповнень до Угоди ТРІПС (документ WT/L/641), аналогічний положенню рішення Генеральної Ради СОТ від 30.08.2003 (документ WT/L/540 та WT/L/540 Corr.1) про тимчасове звільнення (за певних умов) членів СОТ від зобов’язань передбачених статтями 31 (f) та (h) Угоди ТРІПС.

23 січня 2017 року почали діяти зміни до Угоди ТРІПС, що були прийняті у відповідному Протоколі двома третинами членів СОТ, в т.ч. Україною.

Відповідне рішення стосовно необхідності внесення змін до Угоди ТРІПС прийнято членами СОТ, насамперед, для того, щоб пристосувати правила міжнародної торговельної системи відповідно до суспільних потреб охорони здоров’я населення у найбідніших країнах та країнах з обмеженими виробничими можливостями у фармацевтичному секторі.

Таким чином, наразі запроваджено постійний механізм примусового ліцензування стосовно запатентованої фармацевтичної продукції, який дозволяє забезпечити доступність для членів СОТ, які цього потребують, необхідних генеричних лікарських засобів, вироблених в інших країнах. Країни, що експортують, зможуть видавати примусову ліцензію постачальникам таких препаратів (виключно для цілей виробництва та експорту необхідної продукції до країн з обмеженими виробничими можливостями у фармацевтичному секторі), що відповідатиме правилам СОТ.

Прийнявши Протокол у минулому році згідно з Законом України від 03.02.2016 № 981-VIII "Про прийняття Протоколу про внесення змін до Угоди ТРІПС", Україна також отримала можливість використовувати механізм примусового ліцензування стосовно лікарських засобів для вирішення проблем охорони здоров’я, ураховуючи певні обставини, власні можливості та потреби. Це повинно сприяти підвищенню доступності фармацевтичної продукції для споживачів у результаті надходження в обіг інноваційних лікарських засобів за більш доступною ціною, активізації обміну сучасними технологіями з іншими членами СОТ, нарощуванню потенціалу вітчизняного фармацевтичного сектору.

Географічні зазначення.

У рамках раунду "Доха – Розвиток" тривають переговори щодо підвищення рівня захисту географічних зазначень, зокрема, щодо створення багатосторонньої системи нотифікації та реєстрації географічних зазначень для вин та спиртів, та щодо застосування підвищеного рівня захисту до географічних зазначень для інших товарів ніж вина та спирти. Переговори із зазначених питань проводяться окремо.

Мандат на проведення переговорів про створення багатосторонньої системи нотифікації та реєстрації географічних зазначень для вин та спиртів визначений пунктом §18 Дохійської декларації.

ЕЛЕКТРОННА КОМЕРЦІЯ (§34 Декларації)

У рамках СОТ питання електронної комерції розглядається з моменту прийняття Декларації міністрів (документ WT/MIN(98)/DEC/2).

Наразі, основним документом, який регламентує роботу з даного напряму в СОТ, є Робоча програма з електронної комерції (далі – РПЕК), затверджена Генеральною радою СОТ (документ СОТ WT/L/274 від 30.09.1998). Метою РПЕК є вивчення всіх торгових аспектів, пов’язаних з електронною комерцією, у тому числі питань пов’язаних з розвитком інфраструктури для електронної комерції.

Довідково. В рамках РПЕК під терміном "електронна комерція" розуміють виробництво, розподіл, маркетинг, продаж або доставку товарів і послуг за допомогою електронних засобів.

Вивчення взаємозв'язку між існуючими угодами СОТ та електронною комерцією доручено чотирьом органам СОТ: Раді з торгівлі товарами, Раді з торгівлі послугами, Раді з торговельних аспектів прав інтелектуальної власності та Комітету з торгівлі та розвитку. Координуюча роль із можливістю прийняття рішень закріплена за Генеральною радою.

Протягом останніх років електронна комерція швидко розвивається у всьому світі, забезпечуючи при цьому безпрецедентні засоби і можливості для розвитку світової торгівлі.

Починаючи з липня 2016 року з метою надання нового поштовху РПЕК окремими делегаціями членів СОТ були представлені пропозиції щодо розгляду ряду питань, які сприятимуть досягненню практичних результатів для реалізації потенціалу електронної комерції. Узагальнюючи надані пропозиції можна виділити такі напрями удосконалення електронної комерції.

1. Підвищення рівня транспарентності у сфері електронної комерції.

2. Розробка та вдосконалення нормативно-правової бази щодо захисту прав споживачів; захисту конфіденційності; кібер-безпеки; регулювання розсилки спаму; доступу до мережі Інтернет та його використання; ліцензування та дозволів; здійснення електронних платежів; доступу і використання мереж зв’язку; торговельних аспектів прав інтелектуальної власності; взаємного визнання цифрових сертифікатів та електронного підпису; проведення електронних закупівель/електронних аукціонів тощо.

3. Перегляд зобов’язань з метою здійснення лібералізації у таких важливих секторах як: телекомунікаційні та комп’ютерні послуги; бізнес послуги; професійні послуги; транскордонні транзакції за першим способом постачання послуг.

4. Скасування митних зборів (наприклад, в рамках угоди СОТ про інформаційні технології) і заборона митних зборів на електронні транзакції.

5. Запровадження законодавчих ініціатив з розвитку електронної комерції.

6. Підвищення транспарентності багатосторонньої торговельної системи.

7. Вивчення необхідності і можливості забезпечення більш сприятливого режиму для транскордонної електронної торгівлі.


Опитування

Оцініть діяльність Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства

Результати опитування

До списку голосувань

http://freegeoip.net/json