Із 1 січня 2013 року набрав чинності Закон України від 06.09.2012 № 5205 "Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць" (далі – Закон), який визначає основи державної політики в інвестиційній сфері протягом 2013 - 2032 років та спрямований на створення умов для активізації інвестиційної діяльності в Україні.

Для реалізації механізму стимулювання, визначеного цим Законом, Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 14.08.2013 № 715 "Про затвердження Порядку відбору, схвалення та реєстрації інвестиційних проектів у пріоритетних галузях економіки та вимог до таких проектів" та розпорядження від 14.08.2013 № 843-р "Про затвердження переліку пріоритетних галузей економіки".

Відповідно до Порядку відбору, схвалення і реєстрації інвестиційних проектів у пріоритетних галузях економіки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.2013 № 715, Мінекономрозвитку затверджено накази:

від 12.12.2013 № 1475 "Про затвердження форми заяви для участі у відборі інвестиційних проектів у пріоритетних галузях економіки та інструкції щодо її заповнення" (зареєстровано в Мін’юсті 27.12.2013 за № 2221/24753);

від 12.12.2013 № 1474 "Про затвердження форми реєстраційної картки інвестиційного проекту у пріоритетній галузі економіки" (зареєстровано в Мін’юсті 27.12.2013 за № 2220/24752).

Згідно з пунктом 8 Порядку відбору, схвалення і реєстрації інвестиційних проектів у пріоритетних галузях економіки та вимог до таких проектів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.2013 № 715, у період з 2013 року по 2020 рік було відібрано і затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13.11.2013 № 980-р один інвестиційний проект – "Завершення будівництва та реконструкції санаторно-курортного комплексу "Мрія" у м. Ялта, село Оползневе" у пріоритетній галузі економіки "курортно-рекреаційна сфера і туризм".

З 2015 року інвестиційні проекти, відібрані для подання Кабінетові Міністрів України з метою їх схвалення, після проведення їх відбору Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями до Мінекономіки не надходили.

Для реалізації цього проекту державна фінансова підтримка за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів а також особливості оподаткування, передбачені Податковим і Митним кодексами України (можливість видачі до 31.12.2022 векселя зі сплати ПДВ строком дії 60 календарних днів відповідно до положень підрозділ 3 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України; звільнення до 01.01.2018 від сплати ввізного мита при імпорті устаткування (обладнання) та комплектуючих виробів до нього відповідно до підпункту 10 розділу ХХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України) не застосовувалися.

Основними причинами відсутності зацікавленості суб’єктів інвестиційної діяльності у використанні стимулюючих механізмів Закону стали: значний обсяг вимог до проектів під час відбору та подальшої реалізації, складна і тривала процедура їх відбору і затвердження, а також часті зміни податкового законодавства (внесення Законом України від 31.07.2014 № 1621-VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України" та Законом України від 28.12.2014 № 71-VIІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо податкової реформи" змін до Податкового кодексу України в частині виключення особливостей оподаткування податком на прибуток суб'єктів господарювання (п’ятирічні канікули зі сплати податку з 01.01.2013 по 31.12.2017), які реалізують інвестиційні проекти у пріоритетних галузях економіки).

Крім того, реалізація механізму звільнення від сплати ввізного мита відповідно до вимог Митного кодексу України, дія якого завершилася 01.01.2018, потребувала прийняття Урядом окремого рішення щодо порядку ввезення, визначення переліку та обсягів імпорту товарів для кожного інвестиційного проекту, що ставить у залежність реалізацію проектів окремих суб'єктів інвестиційної діяльності від часу прийняття рішень Кабінету Міністрів України.

Крім того, положення Закону не враховують положень Закону України "Про державну допомогу суб’єктам господарювання".

Водночас чинним законодавством передбачено наступні аналогічні механізми застосування стимулюючих інструментів:

щодо податку на прибуток

згідно з пунктом 43¹ підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України на період з 01.01.2020 до 31.12.2030 при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств платники податку на прибуток мають право під час розрахунку амортизації щодо основних засобів: четвертої групи (машини та обладнання) та п’ятої групи використовувати мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює 2 роки; третьої групи (передавальні пристрої) та дев’ятої групи використовувати мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює 5 років. Мінімально допустимі строки амортизації основних засобів, визначені цим пунктом, використовуються незалежно від строків амортизації, визначених у бухгалтерському обліку. Основні засоби мають одночасно відповідати ряду визначених вимог;

відповідно до положень законів України від 17.12.2020 № 1116-ІХ "Про державну підтримку інвестиційних проектів зі значними інвестиціями в Україні" та від 02.03.2021 № 1293-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування суб'єктів господарювання, які реалізують інвестиційні проекти із значними інвестиціями в Україні" передбачено державну підтримку відповідних проектів, зокрема у формі звільнення від сплати податку на прибуток;

щодо ввізного мита

звільняються від сплати ввізного мита товари, які імпортуються з метою інвестування на підставі договорів (контрактів) або як внесок іноземного інвестора до статутного капіталу підприємства з іноземними інвестиціями відповідно до частини другої статті 287 Митного кодексу України;

передбачено ввезення за пільговими ставками ввізного мита (до 0%) товарів, що походять з держав - членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння (зони вільної торгівлі з ЄС, Канадою, Ізраїлем);

відповідно до положень законів України від 17.12.2020 № 1116-ІХ "Про державну підтримку інвестиційних проектів зі значними інвестиціями в Україні" та від 02.03.2021 № 1294-ІХ "Про внесення зміни до пункту 4 розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України щодо звільнення від оподаткування ввізним митом нового устаткування (обладнання) та комплектуючих виробів до нього, що ввозяться для реалізації інвестиційного проекту із значними інвестиціями на виконання спеціального інвестиційного договору" передбачено державну підтримку відповідних проектів, зокрема у формі звільнення від сплати ввізного мита товарів, які імпортуються для реалізації відповідних проектів.

щодо податку на додану вартість

відповідно до положень законів України від 17.12.2020 № 1116-ІХ "Про державну підтримку інвестиційних проектів зі значними інвестиціями в Україні" та від 02.03.2021 № 1293-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування суб'єктів господарювання, які реалізують інвестиційні проекти із значними інвестиціями в Україні" передбачено державну підтримку відповідних проектів, зокрема у формі звільнення від сплати ПДВ при імпорті товарів для реалізації відповідних проектів;

відповідно до пункту 65 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України до 01.01.2022 контролюючий орган за заявою платника податку надає розстрочення (рівними частинами) сплати податку на додану вартість на термін не більше двох років, без нарахування процентів, пені та штрафів, визначених цим Кодексом, при ввезенні на митну територію України з поміщенням в митний режим імпорту обладнання та комплектуючих, що класифікується за відповідним переліком товарних позицій.

Крім того, проваджувати експортоорієнтовану діяльність із переробки іноземних товарів (сировини) можливо у митному режимі переробки на митній території. У разі дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 23 Митного кодексу України, зокрема умов дотримання строків та цільової спрямованості використання товарів, увезених у режимі переробки на митну територію України:

ввізне мито відповідно до пункту 1 частини першої статті 284 та частини дванадцятої статті 286 Митного кодексу України не сплачується;

до операцій із ввезення товарів на митну територію України в митному режимі переробки на митній території застосовується умовне повне звільнення від оподаткування ПДВ (пункт 206.12 статті 206 Податкового кодексу України).

Органи місцевої влади відповідно до Податкового кодексу України мають повноваження щодо встановлення:

пільги з податку на нерухоме майно з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (згідно з п.п. "є" п.п. 266.2.2 Податкового кодексу України будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств не є об’єктом оподаткування цим податком), пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території, які встановлюються за рішенням органів місцевого самоврядування відповідно до пп. 266.4.2 статті 266 і п. 284.1 статті 284 Податкового кодексу України;

мінімального розміру орендної плати за оренду земельної ділянки державної чи комунальної власності (річна сума платежу не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території) за рішенням відповідних органів місцевої влади відповідно до пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України.

При цьому діяльність відповідних суб’єктів господарювання має відповідати, зокрема, вимогам положень частини п’ятої статті 11 Господарського кодексу України (щодо врахування суб'єктами господарювання суспільних інтересів, відображених у програмних документах економічного і соціального розвитку).