Сільське господарство було важливою складовою переговорного процесу в рамках вступу України до СОТ. Основною метою успішного завершення цих переговорів було забезпечення належного рівня підтримки агропромислового комплексу країни та створення умов для конкурентоспроможності вітчизняного сільськогосподарського виробника після вступу до СОТ. Країни, що приєднуються до Організації, відповідно до Угоди СОТ про сільське господарство беруть на себе певні зобов’язання щодо державної підтримки сільського господарства, доступу до ринку сільськогосподарських і продовольчих товарів, експортної конкуренції тощо.
Незважаючи на те, що з вступом до СОТ держава мусила здійснити певну лібералізацію доступу до ринку, Україні вдалось відстояти свою позицію та досягти компромісу стосовно принципових питань переговорів.
1. Державна підтримка. Принциповим досягненням переговорів можна вважати домовленість стосовно підтримки сільського господарства, яка дозволяє ефективно субсидувати агропромисловий комплекс.
Згідно домовленостей Україна не має зобов’язань щодо скорочення внутрішньої підтримки, яка надається через "жовті" програми. Є лише зобов’язання не перевищувати домовлений щорічний сукупний вимір підтримки (СВП). Щорічний СВП, який акумулює в собі програми підтримки, віднесені до "жовтої скриньки", не повинен перевищувати для України 3 млрд. 43 млн. грн. При цьому, можливості надання підтримки не обмежуються цим показником. Додатково Україна може кожен рік витрачати на "жовті" непродуктові програми до 5% від річної вартості виробництва валової продукції сільського господарства та по кожному окремому товару до 5% від його річної вартості.
Як і всі члени СОТ, Україна не має обмежень на програми внутрішньої підтримки сільського господарства із "зеленої скриньки", спотворюючий вплив яких на торгівлю відсутній або мінімальний, за умови, що ці програми відповідають умовам, визначеним в Угоді СОТ про сільське господарство. Бюджетне фінансування програм "зеленої скриньки" може бути збільшено Україною, тому що воно не обмежується з боку СОТ, а саме на видатки зі створення інфраструктури, консалтинг, маркетингові послуги, охорону навколишнього середовища, навчання, інспектування продукції, розбудову сучасної системи технічних стандартів, прискорення роботи по їх гармонізації з міжнародними та європейськими тощо.
Таким чином, домовлений рівень державної підтримки сільського господарства, за умов певного реформування механізму надання такої підтримки, передбачає достатні можливості для захисту вітчизняного агропромислового комплексу в умовах членства у СОТ та відповідає сучасним потребам.
Наразі актуальним є реформування механізму надання державної підтримки відповідно до принципів СОТ. Пошук оптимальних шляхів для удосконалення підтримки сільського господарства та моніторинг зобов’язань, прийнятих у рамках СОТ є одним із головних аспектів співпраці департаменту із відповідними структурними підрозділами Мінагрополітики.
2. Встановлення тарифної квоти на цукор-сирець з тростини. Найбільші суперечки у вступному процесі викликало питання про доступ до вітчизняного ринку цукру-сирцю з тростини. Питання полягало у необхідності забезпечення мінімального доступу на вітчизняний ринок відповідно до правил СОТ (не менше 5% від внутрішнього споживання). Тариф на цукор білий та цукор-сирець на рівні 50%, але не менше 300 євро за тонну означав фактичне закриття ринку, неприйнятне не тільки для членів СОТ, а й для українського споживача. Україна протягом останніх років, що передували вступу до СОТ, щорічно додатково ухвалювала квоти на пільговий імпорт цукру. В ході складного переговорного процесу була погоджена пропозиція української сторони про запровадження щорічної тарифної квоти в обсязі 260 тис. тонн з першого року членства із подальшим збільшенням до 267,8 тис. тонн з 2010 року (впливові країни-члени СОТ наполягали на 480 тис. тонн) зі ставкою ввізного мита 2% в межах квоти на ввезення цукру-сирцю з тростини, що є оптимальним обсягом для захисту ринку, забезпечення конкуренції і створення страхового фонду на випадок неврожаю цукрового буряку. Водночас поза межами квоти українська сторона відстояла захисний митний тариф зі ставкою 50%.
Зобов’язання стосовно встановлення та розподілу тарифної квоти на цукор-сирець з тростини містяться у Звіті Робочої групи з Розгляду заявки України про вступ до СОТ (параграф 136) та у частині І розділу І - Графіку поступок і зобов’язань по товарах, затвердженого Законом України "Про ратифікацію Протоколу про вступ України до Світової організації торгівлі" від 10 квітня 2008 року № 250-VI. Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2011 № 204 "Про внесення змін до Порядку розподілу тарифної квоти на ввезення в Україну цукру-сирцю з тростини" з 2011 року затверджено порядок розподілу тарифних квот на ввезення цукру-сирцю з тростини на основі методу "перший прийшов, перший отримав".
Відповідно до згаданої постанови для подачі заявки до Мінекономрозвитку з метою отримання ліцензії необхідним є попереднє погодження Державним агентством резерву та Міністерством аграрної політики та продовольства, що дозволяє здійснювати додаткове адміністрування з метою збереження рівноваги на вітчизняному ринку цукру.
3. Участь у поточному раунді багатосторонніх переговорів СОТ у сфері сільського господарства.
Метою поточного раунду багатосторонніх переговорів СОТ є лібералізація міжнародної торгівлі шляхом зниження торговельних бар’єрів та перегляду чинних правил торгівлі. Сільське господарство є одним із пріоритетних напрямів переговорів. З метою захисту своїх інтересів країни-члени СОТ сформували певні групи, які часто виступають з єдиною позицією в цих переговорах.
Україна входить до групи "Article XII Members" – країн, що вели переговори та вступили в СОТ після 1995 року відповідно до Статті XII Угоди про заснування СОТ. Зазначені країни взяли на себе порівняно більше зобов’язань щодо лібералізації національних торговельних режимів у рамках угод СОТ ніж інші члени СОТ.
Як і інші країни групи "Article XII Members", Україна зацікавлена у суттєвому скороченні дисбалансу між рівнем зобов'язань країн, які нещодавно приєднались до СОТ, та країнами-засновниками СОТ.
На сьогодні актуальними питаннями переговорів у сфері сільського господарства є: зменшення рівня спотворюючої торгівлю внутрішньої підтримки; прийняття постійного рішення щодо державних резервів для продовольчої безпеки; запровадження спеціального захисного механізму для країн, що розвиваються, та подальше відкриття ринків для сільськогосподарської продукції. Очікується, що на 11-й Конференції міністрів СОТ (м. Буенос-Айрес, Аргентина, 11–14 грудня 2017 року) будуть прийняті відповідні рішення із зазначених питань.
Україна продовжує роботу в рамках багатосторонніх переговорів СОТ з метою формування та узгодження з членами СОТ позицій з найважливіших питань, що відповідають зовнішньоекономічним інтересам України та є чинником впливу на формування новітніх правил торгівлі на світовому рівні.