|
|
06.05.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Частиною 4 статті 30 Закону України "Про оборонні закупівлі" передбачено, що за результатами здійснення закупівель на період дії правового режиму воєнного стану в разі здійснення закупівлі без використання електронної системи закупівель, за умови що вартість предмета закупівлі для товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, для робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони – 1,5 мільйона гривень, державний замовник (служба державного замовника, військова частина) оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівель озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин), протягом 10 робочих днів з дня укладення такого договору.
Водночас частиною 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону 2958-IX установлено, що визначена частиною 5 статті 30 Закону України «Про оборонні закупівлі» інформація, що не оприлюднена у період з 24.02.2022 по день набрання чинності цим Законом, оприлюднюється державним замовником відповідно до вимог Закону України «Про оборонні закупівлі» протягом 60 днів з дня, наступного за днем набрання чинності частиною п’ятою статті 30 Закону України «Про оборонні закупівлі».
Якими вартісними межами керуватися при звітуванні державному замовнику?
Керуватися частиною 4 статті 30 Закону України "Про оборонні закупівлі" частиною 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону 2958-IX - для товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони дорівнює або перевищує -200 тисяч гривень, для робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони – 1,5 мільйона гривень? Якщо вартісні межі нижчі, чи потрібно звітувати?
Або державному замовнику при звітування потрібно керуватися вартісними межами що були встановлені відповідною Постановою, згідно з якою було укладено договір, тобто вартісними межами встановленими Постановою № 1275 від 11.11.2022 «Про затвердження особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» (далі — Постанова № 1275) та Постановою №169?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання стосовно особливостей здійснення оборонних закупівель висвітлені в листах від 21.06.2023 № 33-11/282 "Щодо особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану" та від 21.06.2023 № 33-11/283 "Щодо особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану", розміщених на вебсайті Мінекономіки підрубрики "Закупівлі для державних замовників в сфері оборони" рубрики “Публічні закупівлі” розділу “Діяльність” за посиланням: http://surl.li/ioxjz
|
|
|
05.05.2023
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Наша організація – «Центр обслуговування закладів та установ Тиврівської селищної ради» займається забезпеченням всіх закладів освіти та культури, підпорядкованих селищній раді, необхідними товарами, роботами та послугами.
На цей час виникла необхідність проведення капітального ремонту будівлі середньої школи в смт. Тиврів, у тому числі і виготовлення відповідної проектно-кошторисної документації.
Згідно з підпунктом 6 підпункту 3.1.3.2 пункту 3.1 глави 3 «Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету», затвердженої наказом Міністерства фінансів України 12.03.2012 № 333 видатки на це (в тому числі і на виготовлення проектно-кошторисної документації) відносяться до капітальних - код КЕКВ 3132 «Капітальний ремонт інших об’єктів» і, відповідно, є роботами.
Це не суперечить пункту 27 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі», за яким «роботи - розроблення проектної документації на об’єкти будівництва …»
Але відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону «… Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника …»
При цьому в словнику в категорії 45000000-7 «Будівельні роботи та поточний ремонт» (яка налічує 818 позицій) є лише два коди, пов'язані з проектуванням - 45222200-1 «Проектування військових об’єктів» та 45222300-2 «Проектування охоронних об’єктів», які неможливо застосувати для виготовлення документації на капітальний ремонт середньої школи. Всі інші варіанти визначають виготовлення такої документації не як роботи, а як послуги.
Це дуже важливо тому, що виникає принципова розбіжність між характером видатків, які контролює казначейство (за вимогами Інструкції Мінфіну – капітальні, тобто роботи), і неможливістю вибрати відповідний код Єдиного закупівельного словника в категорії робіт, хоча, як зазначалось, за пунктом 27 частини першої статті 1 Закону розроблення проектної документації на об’єкти будівництва – це роботи.
ПИТАННЯ
Чи можливо і яким чином подолати цю розбіжність, за яким кодом Єдиного закупівельного словника розроблення проектної документації буде вважатись роботою, як це написано в Законі? Чи є якісь нормативні документи, рекомендації або роз'яснення з цього приводу?
Чи можна, посилаючись на те що в категорії 45000000-7 «Будівельні роботи та поточний ремонт» відсутній код для «Проектування цивільних об'єктів» або аналогічний, застосувати код 99999999-9 «Не відображене в інших розділах»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листах від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" та від 29.11.2021 № 3304-04/56247-06 "Щодо визначення предмета закупівлі робіт у зв'язку із прийняттям та затвердженням кошторисних норм України", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56247-06
|
|
|
05.05.2023
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до підпункту 7 пункту 19 особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», затверджених постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178, істотні умови договору про закупівлю можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі у випадку зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку «на добу наперед», що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
Просимо надати роз’яснення щодо зміни ціни договору про постачання електричної енергії споживачу у зв'язку зі зміною середньозважених цін на електроенергію на ринку “на добу наперед”, а саме: чи має право замовник укласти додаткову угоду на збільшення ціни договору договору з урахуванням нових (збільшених) показників середньозважених цін на електроенергію на ринку “на добу наперед”, без зміни обсягів закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 201/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=71494547-4e8a-4684-bb20-63c416df66f0&lang=uk-UA
|
|
|
05.05.2023
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги з публікацією англійською мовою
|
Розширений перегляд
|
|
|
ГУ ДСНС України у Запорізькій огбласті як Замовником планується здійснення закупівлі товарів, вартість яких перевищує суму визначену ч. 3 ст. 10 ЗУ "Про публічні закупівлі".
Наразі всі закупівлі здійснюються з урахуванням вимог ПКМУ 1178 від 12.10.2022 року.
Відкриті торги відбуваються без проведення аукціону.
З урахуванням наведеного, прошу надати роз'яснення чи підлягають застосуванню вимоги ч. 3 ст. 10 ЗУ "Про публічні закупівлі" у разі здійснення закупівлі за постановою КМУ 1178 від 12.10.2022 року, якщо вартість предмету закупівлі перевищує межі визначені ч.3 ст. 10 Закону.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" , від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (2. Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані) та від 17.05.2023 № 3323-04/22523-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F70997-06https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=22523 При цьому зазначаємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання Закону. Згідно з пунктом 5 Особливостей забороняється придбання замовниками товарів, робіт і послуг до/без проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими особливостями, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими особливостями (крім випадків, передбачених пунктами 9 і 13 цих особливостей). Відповідно до пункту 6 Особливостей замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими особливостями. Отже, у разі якщо замовником передбачено здійснення придбання товарів, робіт і послуг та укладення договору про закупівлю, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Особливостями. |
|
|
05.05.2023
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
У закупівлі UA-2023-04-27-011620-a Замовник не надав відповіді на два питання та вимогу. Як потенційний Учасник може оскаржити дане порушення і чи передбачена відповідальність Замовника за таке порушення процедури проведення закупівлі. Дякуємо
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Згідно з пунктом 51 Особливостей фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за три дні до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох днів з дати їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення шляхом оприлюднення його в електронній системі закупівель. У разі несвоєчасного надання замовником роз’яснень щодо змісту тендерної документації електронна система закупівель автоматично зупиняє перебіг відкритих торгів. Для поновлення перебігу відкритих торгів замовник повинен розмістити роз’яснення щодо змісту тендерної документації в електронній системі закупівель з одночасним продовженням строку подання тендерних пропозицій не менш як на чотири дні.
При цьому, виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону суб’єкт оскарження в органі оскарження - фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження.
Порядок оскарження відкритих торгів встановлений пунктами 52-64 Особливостей та відбувається відповідно до статті 18 Закону. Згідно з пунктом 56 Особливостей скарги, що стосуються тендерної документації, можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів, але не пізніше ніж за три дні до кінцевого строку подання тендерних пропозицій, установленого до внесення змін до тендерної документації.
Поряд з цим частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
Згідно з статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення несвоєчасне надання або ненадання замовником роз’яснень щодо змісту тендерної документації тягне за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Питання адміністративних стягнень щодо порушення законодавства про закупівлі належать до компетенції Держаудитслужби, яка відповідно до покладених на неї завдань згідно з частиною четвертою статті 7 Закону та Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
|