|
|
20.03.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Поясніть, якими законодавчими актами регламентується проведення процедури закупівлі послуг з енергосервісу. На даний час:
1.Виходячи з положень Закону України «Про публічні закупівлі» 25.12.2015 № 922-VIII, який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади, зокрема абз. 7 п. 5 ст. 2 передбачено, що особливості здійснення процедур закупівлі для послуг енергосервісу встановлюються окремими законами.
2.Правові та економічні засади здійснення енергосервісу для підвищення енергетичної ефективності об’єктів державної та комунальної власності регулюються Законом України «Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації» № 327-19 від 09.04.2015р., стаття 2 якого передбачає, що державні закупівлі (далі - закупівлі) енергосервісу здійснюються за процедурами державних закупівель у порядку, встановленому Законом України «Про здійснення державних закупівель» для закупівлі послуг, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
3.Однак, на підставі Закону № 922-VIII від 25.12.2015р. Закон України «Про здійснення державних закупівель» втратив чинність.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Закон набрав чинності 19.02.2016 року та введений у дію з 1 квітня 2016 року - для центральних органів виконавчої влади та замовників, що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання; з 1 серпня 2016 року - для всіх замовників.
Згідно з частиною п’ятою статті 2 Закону особливості здійснення процедур закупівлі, визначених цим Законом, встановлюються окремими законами для таких товарів, робіт і послуг, зокрема послуги енергосервісу.
Так, правові та економічні засади здійснення енергосервісу для підвищення енергетичної ефективності об'єктів державної та комунальної власності встановлені Законом України "Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації" від 09.04.2015 № 327-VIII (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 25 грудня 2015 року N 922-VIII) (далі – Закон № 327-VIII ) .
Відповідно до статті 2 Закону № 327-VIII державні закупівлі енергосервісу здійснюються за процедурами державних закупівель у порядку, встановленому Законом України “Про здійснення державних закупівель” для закупівлі послуг, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Закон України “Про здійснення державних закупівель” втратив чинність 1 серпня 2016 року відповідно до пункту 5 Розділу IX “Прикінцеві та перехідні положення” Закону.
Водночас інформуємо, що 23.03.2017 Верховна Рада України прийняла у другому читанні Закон України № 4549 "Про внесення змін до Закону України "Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації", який 31.03.2017 направлено на підпис Президенту України згідно інформації, розміщеної на офіційному веб-порталі Верховної Ради України за посиланням http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=58925
|
|
|
20.03.2017
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Просимо чітко визначити, хто відноситься до службових (посадових) осіб, які повинні входити до складу тендерного комітету. Чи може головою тендерного комітету бути економіст, юрист, інженер чи бухгалтер, а також весь тендерний комітет складатися з простих посад, якщо в установі є керівник, заступник та інші керівники структурних підрозділів, які не є депутатами рад.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Примірне положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) (далі – Примірне положення), затверджене наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 “ Про затвердження Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб)” Положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) визначає правовий статус, загальні організаційні та процедурні засади діяльності тендерного комітету та уповноваженої особи (осіб), а також їх права, обов’язки та відповідальність (пункт 1.1 Примірного положення).
Виходячи зі змісту частини другої статті 11 Закону та пункту 2.1. Примірного положення склад комітету, зміни до складу та положення про нього затверджуються рішенням замовника. До складу комітету входять не менше п’яти осіб, які є у штатній чисельності працівників замовника. У разі якщо кількість службових (посадових) осіб у штатній чисельності працівників замовника є менше ніж п’ять осіб, до складу комітету мають входити всі службові (посадові) особи замовника.
Таким чином, членами тендерного комітету можуть бути виключно працівники замовника.
Пунктами 2.3. і 2.4 Примірного положення установлено, що керівництво роботою комітету здійснює його голова, який призначається замовником та може мати право на підписання договорів про закупівлю у разі надання таких повноважень замовником, оформлених відповідно до законодавства.
Голова комітету призначає заступника (заступників) голови, секретаря з числа членів комітету та визначає функції кожного члена комітету.
Таким чином, функціональні обов’язки кожного члена тендерного комітету визначаються положенням про тендерний комітет, яке затверджуються рішенням замовника, з дотриманням вимог Закону.
При цьому обмеження щодо складу тендерного комітету встановлені у абзаці 2 частини другої статті 11 Закону, якою передбачено, що не можуть входити до складу тендерного комітету та/або визначатися уповноваженими особами саме посадові особи та представники учасників, члени їхніх сімей, а також народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим та депутати міської, районної у місті, районної, обласної ради.
Отже, головою та членами тендерного комітету можуть бути будь-які посадові (службові) особи замовника, крім осіб, визначених у абзаці 2 частини другої статті 11 Закону.
|
|
|
17.03.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
ДП «НАЕК «Енергоатом» було об’явлено торги на закупівлю мобільних насосних установок для відокремлених підрозділів «Запорізька АЕС» та «Хмельницька АЕС» (торги № 4774). Для участі в торгах подали свої документи наступні учасники (резиденти України) – ТОВ НВП «КОНТАКТ», ТОВ «БІЛТІМ», ТОВ «КОМПАНІЯ ТІТАЛ».
ТОВ НВП «КОНТАКТ» та ТОВ «КОМПАНІЯ ТІТАЛ» пропонують до закупівлі мобільні насосні установки, які монтуються на шасі виробництва ПАТ «КАМАЗ» (Російська Федерація).
Однак, відповідно до пункту 3 Рішення Ради Національної безпеки і оборони України від 16 вересня 2016 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», затвердженого Указом Президента від 17.10.2016 № 467/2016, введено персональні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) строком на один рік до юридичних осіб згідно з додатком 4. Зокрема, до ПАТ «КАМАЗ» (РФ) застосовано санкції, вид обмежувального заходу – обмеження торговельних операцій (додаток 4, № 36).
Враховуючи вищевикладене прошу надати роз’яснення щодо можливості допуску до оцінки зазначених учасників, які у своїх пропозиціях надали у складі обладнання продукцію, до виробника якої застосовано обмежувальні заходи.
Оскільки кінцева дата проведення оцінки пропозицій учасників та допуск їх до аукціону закінчується 24.03.2017, прошу надати відповідь не пізніше 22.03.2017 року.
Додатково інформую, що запит щодо порушеного питання було розміщено в розділі «Запити користувачів» сайту Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 03.03.2017, але відповіді станом на 14.03.2017 не отримано.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2016 № 3302-06/38090-06 “Щодо застосування санкцій”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
При цьому інфомуємо, що постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1147 “Про заборону ввезення на митну територію України товарів, що походять з Російської Федерації” визначено перелік товарів, заборонених до ввезення на митну територію України, що походять з Російської Федерації.
|
|
|
17.03.2017
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
За результатами відкритих торгів, між Сторонами був укладений договір. Один з пунктів цього договору мав наступний зміст - "Ціни за одиницю товару встановлюються в національній валюті України, та не можуть змінюватись протягом 90 днів з моменту розкриття тендерної пропозиції учасника-продавця". Чи мають право Сторони не чекаючи закінчення цих 90 днів, змінити ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків в зв*язку з коливанням ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі ? Чи правильно розуміти, що положення Закону України "Про публічні закупівлі" мають імперативний характер та дозволяють Сторонам змінити ціни за одиницю товару в даному випадку не чекаючи закінчення 90 днів з посиланням на відповідний пункт та статью Закону України "Про публічні закупівлі"?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено листи від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”.
|
|
|
17.03.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Підприємство здійснює свою діяльність в окремих сферах господарювання відповідно до абз.12 п.4 ст.1 ЗУ "Про публічні закупівлі". Підприємство визначено виконавцем Державного оборонного замовлення. Для виконання зазначеного оборонного замовлення підприємству необхідно залучити співвиконавців. Очікувана вартість виконання робіт співвиконавцями підпадає під сферу дії ЗУ "Про публічні закупівлі" відповідно до абз.2 ч.1 ст.2 зазначеного Закону.Якими нормами чинного законодавства повинно керуватись підприємство при укладанні договорів зі співвиконавцями державного оборонного замовлення?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e629f2e1-a1c9-4e58-8584-834634a6632b&lang=uk-UA
|