Даний законопроект розроблений Мінекономіки у зв’язку з численними зверненнями суб’єктів господарювання і асоціацій національних товаровиробників та з метою приведення національного законодавства у відповідність із європейським законодавством, недопущення невиправданих витрат суб’єктів господарювання, а також забезпечення належного інформування споживачів про вміст генетично модифікованих організмів у продукції.

Проектом Закону передбачається відмінити обов’язковість маркування продукції, позначеною “без ГМО”, та запровадити обов’язкове маркування не лише тієї продукції, що містить ГМО, а і продукції в якій було використано сировину вироблену із генетично модифікованих організмів.

Для прикладу, якщо кондитерські вироби вироблені із застосуванням цукру, який не містить ГМО, оскільки ГМО може міститися лише у білку, але цей цукор було отримано із генетично модифікованого цукрового буряку, то при маркуванні таких кондитерських виробів необхідно вказувати, що вони містять цукор, який було вироблено із генетично модифікованої сировини.

За словами Міністра економіки України Богдана Данилишина, така система маркування повністю відповідає Європейському законодавству і дозволяє забезпечити надійне інформування споживачів про продукцію, вироблену із застосуванням генетично модифікованих організмів, для того, щоб робити обґрунтований вибір при придбанні товарів. Адже зрозуміло, що якщо вся продукція, що містить ГМО, або складові цієї продукції було вироблено з ГМО, буде відповідним чином промаркована, то немає необхідності маркувати решту продукції стосовно того, що вона не містить ГМО.

У законодавстві зарубіжних країн, зокрема, країн Європейського Союзу, США, Канади, країн-членів Світової організації торгівлі відсутня вимога щодо обов’язкового маркування продукції позначкою “без ГМО”.

“Реалізація Закону дозволить зняти зайві бар'єри на шляху розвитку підприємств харчової промисловості, не допустити невиправданих мільйонних витрат суб’єктами господарювання, виникнення дефіциту продуктів харчування для населення, гармонізувати національне законодавство у сфері маркування продукції щодо вмісту генетично модифікованих організмів з європейським законодавством та, найголовніше, забезпечить надання населенню достовірної інформації про продукцію, яка містить ГМО або у якій було застосовано сировину, вироблену з ГМО”, - резюмував Богдан Данилишин.