Значну кількість непорозумінь між ІТ-компаніями і податківцями можна було б вирішити шляхом діалогу. Підприємці самі готові допомагати органам контролю виявляти «чорні» компанії, які працюють не за правилами. У цьому запевнив Максим Нефьодов, заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України, під час зустрічі з представниками ІТ компаній, організованої Державною фіскальною службою (ДФС).

Питання, які можуть виникати у співробітників ДФС, ІТ-підприємці готові коментувати і надавати необхідні документи. Але обшуки, із використанням озброєних бійців спецпризначення, мають серйозний негативний вплив на інвестиційну привабливість ІТ-ринку. «За минулий рік надходження до бюджету від ІТ-компаній склали 2,5 мільярди гривень. Це майже на 70% більше, ніж торік. Таку активну і перспективну галузь потрібно підтримувати», - підкреслив Максим Нефьодов.

За його словами, частина проблем між органами контролю та підприємцями полягає в асиметричній інформованості сторін. Податківцям потрібна інформація, яку підприємці готові віддати добровільно. «Сама галузь повинна підказати, які є ризики, і які «чорні» компанії грають не за правилами: займаються хакінгом, шахрайством із картками. Наприклад, в асоціації "ІТ України" є напрацьовані пропозиції щодо того, які ознаки свідчать про діяльність нелегального бізнесу. І вони готові цими напрацюваннями ділитися. З іншого боку, у органів контролю є питання й до самої галузі, й потрібно на ці питання відповідати. Така комунікація піде на користь усім сторонам», - додав заступник Міністра.

Представники ІТ-компаній, присутні на зустрічі, озвучили свої зауваження щодо роботи органів контролю. Серед головних зауважень: формат перевірок з використанням озброєних правоохоронців, негативний вплив, який такі обшуки завдають іміджу компаній, а також відсутність реальних наслідків таких перевірок. Коли гучні обшуки не закінчуються судовими рішеннями, складається враження, що головна мета таких перевірок – це тиск на підприємців.

Представники ДФС запевнили, що всі ініційовані ними перевірки стосувалися виключно серйозних порушень, таких як надання фіктивних послуг, неправомірне використання податкового кредиту чи закордонних рахунків. «Те, що ростуть податки та інвестиції в ІТ-галузь - це добре. Але, якщо ми подивимось на Топ-100 ІТ-компаній, ми побачимо, що є так звані «чорні вівці»: великі компанії, в яких податкове навантаження складає 01,% чи, взагалі - 0%. ІТ-сферу іноді використовують для тіньових оборудок, виведення готівки тощо. Тому є питання, які треба вирішувати», - розповів Перший заступник Голови ДФС Сергій Білан.

Голова ДФС Роман Насіров підкреслив, що у податківців немає ніяких преференцій для жодної з індустрій, як немає й намірів спричиняти будь-який тиск на підприємців. «Звісно, в кожній з галузей є свої особливості, які треба враховувати. Але головне - нам треба вести прямий діалог. Наприклад, з деякими індустріями ми підписали відповідні меморандуми з великими «білими» гравцями. Аналогічний меморандум можна було б розробити і з представниками ІТ-індустрії», - запропонував Голова ДФС.

Для розвитку цього діалогу треба визначити представника з боку ІТ-індустрії. «Це може бути як представник асоціації, так і, наприклад, бізнес-омбудсмен. Ця людина повинна акумулювати всі побажання галузі й комунікувати з нами щодо ефективного їх вирішення», - додав Роман Насіров.

Зі свого боку Ксенія Ляпіна, голова Державної регуляторної служби, зазначила, що питання перевірок є критичним з точки зору правоохоронних органів. «Контрольні заходи не повинні перетворюватися на засоби тиску. Це не повинна бути війна, не повинна бути ворожнеча. Треба, щоб зусилля всіх сторін були спрямовані на покращення справи», - додала вона.

Вирішенням проблеми, на думку Ксенії Ляпиної, могла б стати розробка переліку опосередкованих ознак, які свідчитимуть про наявність ризиків щодо конкретної ІТ-компанії. «Ці ознаки мусять бути офіційно заявлені. Тоді перевіряючі розумітимуть: якщо в компанії цих ознак немає, то вона не робить нічого поганого, а значить - можна її не перевіряти. І навпаки, якщо наявними є 60-70% ризикових ознак, то таку компанію треба перевіряти у першу чергу. Саме з цієї точки зору необхідно й виробляти пропозиції. Давайте створимо ініціативну групу і їх напрацюємо», - запропонувала вона.

Роман Насіров зазначив, що частина таких відкритих критеріїв може бути застосована вже з наступного року, за умови їх законодавчого затвердження.