Під головуванням заступника Міністра економічного розвитку і торгівлі  України – торгового представника України Наталії Микольської відбулася зустріч робочої групи Ради експортерів при Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України з питань експорту послуг у галузі інформаційних технологій.

Також у зустрічі взяли участь Максим Нефьодов, заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України та керівники профільних департаментів Мінекономрозвитку. Організатором зустрічі зі сторони ІТ-галузі виступила Асоціація «ІТ України».

Урядовці проінформували представників бізнесу про нові експортні можливості, що з’явилися після приєднання України до міжнародних програм, спрямованих на розвиток cross-border підприємництва, наукомістких галузей, гармонізацію стандартів та послуг в ІТ-галузі на міжнародному рівні. Максим Нефьодов, зокрема, розповів про переваги експорту ІТ-послуг у рамках угоди GPA (Government Procurement Agreement), що надасть можливість українським підприємцям брати участь у міжнародних державних тендерах.

«Приєднання до угоди GPA відкриває перед Україною якісно новий рівень закупівель. Команда міністерства здійснює всебічну підтримку тих, хто виявляє бажання стати першопрохідцем від України в конкуренції такого рівня. Ми готові супроводжувати весь тендерний процес, від написання листів у посольства до контактування з волонтерською діаспорою задля підтримки українських учасників», - зазначив Максим Нефьодов. За його словами, компанії можуть приєднатися до пілотного проекту, заповнивши контактну форму: http://goo.gl/forms/kf2B2v4RTx

Слід зазначити, що багато українських ІТ-компаній уже мають досвід виконання замовлень для муніципалітетів та державних організацій не лише в Україні, а й в країнах ЄС, а ключовим фактором конкуренції на таких проектів є ціна.

Віктор Валєєв, директор Асоціації «ІТ України» зазначив, що сьогодні 90 000 українських ІТ- генерують 2,5 млрд доларів експорту, з яких ІТ-бізнес сплачує близько 4 млрд грн податків.

«Якщо ситуація в державі, пов’язана з воєнними діями, не буде погіршуватись, а Уряд збереже умови оподаткування для ІТ-галузі - наш сегмент зможе вже у 2021 році досягти позначки 7 млрд доларів експорту», - впевнений Віктор Валєєв.

Представники ІТ-бізнесу скаржилися на застарілу нормативно-правову базу регулювання зовнішньоекономічної діяльності, сформовану на початку 90-х років. Так, наприклад, будь-які договори експорту послуг мають обов’язково укладатися у друкованому вигляді, що є нонсенсом у сучасному технологічному світі. Крім того, багато складнощів викликає обов’язкова вимога отримання актів із мокрими печатками від закордонних контрагентів. Це не сприяє формуванню іміджу України як технологічної держави.

«Ми впевнені, що експорт ІТ послуг – це потужний напрямок в Україні, що має розвиватися та отримувати всебічну підтримку держави. Цього року ми плануємо низку ініціатив щодо підтримки ІТ-експорту, зокрема, промо-кампанію та  спрощення процедур зовнішньоекономічної діяльності. Так, вже готовий законопроект про скасування необхідності укладання договорів експорту у паперовій формі та підписання актів всіма сторонами угоди», - запевнила ІТ-спільноту Наталя Микольська, заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України - торговий представник України.

Також, урядовці та ІТ-представники домовилися про проведення промо-кампанії про українську ІТ-галузь за кордоном. В рамках цього буде створено промо-фільм, по аналогії з раніше створеними фільмами про інвестиційну привабливість України та аграрний сектор, розповсюджено аналітичні матеріали про експортний напрямок ІТ-послуг за кордоном. Крім того, урядовці будуть системно працювати з галуззю щодо залучення українських ІТ-фахівців для виступів на бізнес-форумах та участі у торгових місіях.  

Сторони домовилися спільно контактувати з провідними світовими корпораціями щодо розміщення ними центрів розробки в Україні - це також сприятиме брендінгу країни, як провідної ІТ-локації. Так, у Польщі налічується більш як 50 R&D  центрів, а в Чехії  - понад 60.

Крім цього, представники Мінекономрозвитку проінформували про нові можливості для ІТ-галузі:

Олена Мініч, директор департаменту розвитку інновацій та інтелектуальної власності, розповіла про можливості участі України у проекті гармонізації цифрових ринків (Harmonization Digital Markets of EU and Eastern Partnership Countries) та продемонструвала позиції України по ключовим характеристикам розвитку Digital Markets.

Володимир Семініхін, директор департаменту розвитку підприємництва та регуляторної політики, презентував бізнесу можливості участі України у програмах СOSME (EU programme for the Competitiveness of Enterprises and Small and Medium-sized Enterprises), Enterprise Europe Network та Horizon 2020. Програма Horizon 2020 – найбільша програма Європейського Союзу, спрямована на фінансування досліджень та інноваційних розробок. Її бюджет на 7 років (з 2014 по 2020 рік) становить 80 млрд євро. Участь у програмі дасть можливість українським підприємцям-інноваторам вийти на ринок наукомовних концептів для реалізації наукових проектів міжнародного значення. Крім того, це підкреслить бренд української ІТ-індустрії як такої, що може виконувати масштабні проекти складних R&D розробок, а не лише кодування.