В рамках дерегуляційного засідання Уряд затвердив нові критерії визначення ризиків для перевірок бізнесу

31 жовтня Уряд в рамках сьомого засідання так званого “Дерегуляційного кабміну”, затвердив нові критерії визначення ступеню ризиків для проведення перевірок державними органами контролю.

“Ми не хочемо, щоб перевіряючи органи постійно втручалися в діяльність підприємств, нишпорили по кутках, вимагали хабарі за неіснуючі порушення. Ми хочемо, щоб перевіряльники ефективно запобігали трагедіям, які є результатом недбалості. Тому ми перейшли до визначення ризиковості бізнесу. Якщо у бізнесу низький ступінь ризику – перевіряльник приходить до нього раз на 5 років. Якщо високий – не частіше одного разу на два роки”, - у своєму виступі в рамках засідання Уряду зазначив Перший віце-прем’єр-міністр - Міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів.

Основні проблеми здійснення державних перевірок сьогодні - неефективний розподіл зусиль та ресурсів контролюючих органів, надлишковий тиск на бізнес, що вкрай негативно впливає на бізнес-клімат в країні, а також недостатня робота із окремими ризиками, неусунення яких потенційно може нести загрозу життю і здоров’ю як працівників підприємств та установ, так і споживачів їхніх продукції чи послуг.   

Перший заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України Максим Нефьодов, презентуючи зміни в критеріях встановлення ризиків при здійсненні перевірок, відзначив: “Бізнес-клімат - це якість правил і критеріїв регулювання, а також хто і як перевіряє відповідність цих критеріїв. Ризик-орієнтований підхід передбачає здійснення перевірок реальних ризиків діяльності бізнесу, визначених за чіткими правилами і критеріями, зі встановленням видів бізнесу, які є більш ризиковими і які є менш ризиковими. Ми акцентуємо увагу перевіряючих саме на тих об’єктах, діяльність яких несе найбільші ризики. Сьогодні вже функціонує в пілотному режимі Інспекційний портал, який встиг зарекомендувати себе як потужне джерело відкритих даних щодо вже проведених перевірок і виявлених ними порушень, а також запланованих перевірок. 73% перевірок знаходять сьогодні порушення і цей тренд є позитивним, оскільки ще недавно за багатьма напрямками порушення фіксувались у 99% випадків”.

Запропонований Мінекономрозвитку ризик-орієнтований підхід до здійснення перевірок дозволяє:

• встановити чіткі вимоги для визначення ступеня ризику від провадження такої діяльності;
• більш деталізовано та системно підійти до оцінки діяльності суб’єктів господарювання;
• забезпечити оптимальний перерозподіл уваги органів державного нагляду (контролю) з менш ризикових суб’єктів господарювання на більш ризикові;
• сприяти удосконаленню та спрощенню системи державного нагляду, підвищенню об’єктивності, прозорості та неупередженості здійснення заходів державного нагляду (контролю).

Такий підхід також передбачає розширення переліку або ж навпаки скасування критеріїв визначення ризику для окремих сфер діяльності.

Нові критерії визначення ступенів ризику впроваджуються для наступних сфер: освітня діяльність, що підлягає ліцензуванню, електронні довірчі послуги, криптографічний захист та технічний запис інформації, ядерна та радіаційна небезпека, містобудівна діяльність, будівництво об’єктів середнього та високого класу наслідків, промисловий вилов водних біоресурсів, оцінка відповідності вимогам технічних регламентів, використання об’єктів права інтелектуальної власності, вивчення та використання надр.

Більш детально про нові критерії визначення ступеню ризиків ви можете ознайомитись в презентації за посиланням: http://bit.ly/2qkxMUd.

Акти розроблено за підтримки Офісу ефективного регулювання (BRDO).  

Очікуваним результатом впровадження таких змін стане перерозподіл зусиль контролюючих органів і більш ефективне використання ними своїх ресурсів, зниження тиску на бізнес, а також зменшення ризиків для населення та споживачів товарів та послуг.