|
03.03.2023
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до п. 22) ч. 1 ст.1 вище зазначеного закону, предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі.
Відповідно до роз’яснень АМКУ - Відповідь на запит 1126/2020 (https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=269393bd-4ae4-4f85-8c55-25c3886d0c34&lang=uk-UA): «Отже, аналогічним (аналогічними) є договір (договори) щодо того самого предмету закупівлі відповідно до коду Єдиного закупівельного словника та пункту 22 частини першої статті 1 Закону.».
Пункт 4 ст.22 ЗУ «Про публічні закупівлі» визначає, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Учасником було надано аналогічні договори з юридичними особами, які були укладені в загальному порядку, а не в системі «PROZORRO».
Замовник встановлює такий кваліфікаційний критерій в тендерній документації та в цій же процедурі закупівлі товару як надання документально підтвердженого досвіду виконання аналогічних за предметом закупівлі договорів, а саме посилання на публічне розміщення інформації про укладений аналогічний договір на веб-порталі уповноваженого органу з публічниих закупівель https://prozorro.gov.ua/. Оригінал (-и) позитивного відгуку (-ів) щодо надання аналогічних послуг, оригінали та/або копії, завірені учасником, договорів надання цих послуг за вищевказаним (-и) відгуком (-ами), а також оригінал (-и) та/або копію (-ії), завірену (-і) учасником, первинного (-их) документу (-ів), що підтверджують факт надання цих послуг (акт, тощо). (Фактичне виконання договорів обов’язково вказати у відгуці (-ках). (Аналогічними вважаються послуги з організації шкільного харчування на умовах організації харчування/кейтерінгу за нормами, встановленими Постановою КМУ від 22.11.2004 №1591, або за нормами, погодженими органами СЕС чи Держпродспоживслужби України для категорій осіб, визначених вищевказаною Постановою. Аналогічним вважається договір, що укладений із замовниками (контрагентами) за результатами проведення процедури закупівлі, інформація про проведення якої знаходиться у публічному доступі на веб-порталі уповноваженого органу з публічниих закупівель https://prozorro.gov.ua/ або договір, інформація про який знаходиться у публічному доступі на веб-порталі уповноваженого органу з публічниих закупівель https://prozorro.gov.ua/. Учасники повинні документально підтвердити факт проведення процедури закупівлі, за якою був укладений договір, наданий у складі тендерної пропозиції або здійснити посилання на публічне розміщення інформації про укладений аналогічний договір на веб-порталі уповноваженого органу з публічниих закупівель https://prozorro.gov.ua/).
Таким чином виникає замкнуте коло, і в публічних закупівля перемагає не той учасник який дає найкращу цінову пропозицію, та більш якісні послуги, а той учасник, який формально виконав умови тендерної документації, які мітять штучні перепони у їх виконанні.
Питання:
- Чи не є такі вимоги тендерної документації (щодо надання договорів зареєстрованих в «PROZORRO») для учасника який вперше приймає участь у публічних закупівлях такими що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, оскільки учасник який вперше приймає участь у таких закупівля, з формальних підстав ніколи не зможе стати переможцем таких закупівель, оскільки для того щоб надати договори зареєстровані в системі «PROZORRO» необхідно щоб його пропозиція була прийнята. А його пропозиція, незважаючи на те, що вона є найкращою відхиляється, оскільки учасник не може надати договори зареєстровані в «PROZORRO».
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо кваліфікаційних критеріїв) , від 01.04.2019 № 3304-04/13647-06 “Щодо етичної поведінки під час здійснення публічних закупівель”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE&fNum=13647Відносини у сфері публічних закупівель регулюються Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Пунктом 45 Особливостей передбачено, що під час здійснення закупівлі товарів замовник може не застосовувати до учасників процедури закупівлі кваліфікаційні критерії, визначені статтею 16 Закону. У разі закупівлі послуг або робіт замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційному критерію (кваліфікаційним критеріям) відповідно до статті 16 Закону. Відповідь на питання щодо визначення аналогічного (аналогічних) договору (договорів) міститься в запиті № 1126/2020, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=269393bd-4ae4-4f85-8c55-25c3886d0c34. Водночас вимоги, що зазначаються в тендерній документації, встановлюються замовником самостійно з дотриманням чинного законодавства. Відповідно до частини 4 статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників. Ураховуючи викладене, замовники самостійно встановлюють вимоги в тендерній документації не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження кола потенційних учасників. Поряд з цим, згідно з пунктом 51 Особливостей фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за три дні до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох днів з дати їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення шляхом оприлюднення його в електронній системі закупівель. При цьому, виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону суб’єкт оскарження в органі оскарження (далі - суб’єкт оскарження) - фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження. Порядок оскарження відкритих торгів встановлений пунктами 52-64 Особливостей та відбувається відповідно до статті 18 Закону.
|
|
30.11.2022
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
У тендерній документації деякі замовники неправомірно вимагають від переможця надати підтверджуючі документи за п. 1, 2, 4, 7, 8, 9, 10, 11 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі».
В абз. 3 п. 44 Особливостей чітко викладено, що «Переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 3, 5, 6 і 12 частини першої та частиною другою статті 17 Закону. Замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України “Про доступ до публічної інформації” та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель, крім випадків, коли доступ до такої інформації є обмеженим на момент оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів.»
Тобто це є імперативне та ВИКЛЮЧНО ЄДИНЕ ПОЛОЖЕННЯ, що передбачено Особливостями, про надання підтверджуючих документів від переможця – а саме тільки тих «що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 3, 5, 6 і 12 частини першої та частиною другою статті 17 Закону».
Абз. 1 та абз. 2 п. 44 Особливостей: «Замовник зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію переможця процедури закупівлі в разі, коли наявні підстави, визначені статтею 17 Закону (крім пункту 13 частини першої статті 17 Закону). Замовник не перевіряє переможця процедури закупівлі на відповідність підстави, визначеної пунктом 13 частини першої статті 17 Закону, та не вимагає від учасника процедури закупівлі/переможця процедури закупівлі підтвердження її відсутності.»
Далі написано стосовно цього у абз.4 та абз. 5 п. 44 Особливостей: «Учасник процедури закупівлі підтверджує відсутність підстав, ЗАЗНАЧЕНИХ В АБЗАЦІ ПЕРШОМУ ЦЬОГО ПУНКТУ, ШЛЯХОМ САМОСТІЙНОГО ДЕКЛАРУВАННЯ відсутності таких підстав в електронній системі закупівель під час подання тендерної пропозиції. Замовник не вимагає від учасника процедури закупівлі під час подання тендерної пропозиції в електронній системі закупівель будь-яких документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених в абзаці першому цього пункту, крім самостійного декларування відсутності таких підстав учасником процедури закупівлі відповідно до абзацу четвертого цього пункту.»
Таким чином, Замовник не має права вимагати у переможця підтверджуючих документів про відсутність підстав за п. 1, 2, 4, 7, 8, 9, 10, 11 ч. 1 ст. 17 ЗУ «Про публічні закупівлі».
Оскільки це питання ще не висвітлено з урахуванням нещодавно прийнятих Особливостей, просимо надати роз’яснення в якому підтвердити, що замовники мають право вимагати лише документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 3, 5, 6 і 12 частини першої та частиною другою статті 17 Закону.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування"
|
|
07.09.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Згідно з частиною 7 статті 17 Закону у разі якщо учасник процедури закупівлі має намір залучити спроможності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю у випадку закупівлі робіт або послуг для підтвердження його відповідності кваліфікаційним критеріям відповідно до частини третьої статті 16 цього Закону, замовник перевіряє таких суб’єктів господарювання на відсутність підстав, визначених у частині першій цієї статті.
Питання стосовно застосування положень вищезазначеної статті Закону:
1) Чи вірно Мін’юст розуміє, що у зазначеному положенні Закону йде мова лише про тих субпідрядників/співвиконавців, вартість робіт/послуг кожного з яких становить не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю?
По-перше, такий висновок зроблено з положень пункту 15 частини першої статті 19 Закону: «У звіті про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель обов’язково зазначаються повне найменування та місцезнаходження кожного суб’єкта господарювання, який буде залучений переможцем, з яким укладено договір про закупівлю, до надання послуг як співвиконавця або виконання робіт як субпідрядника, в обсязі не менше ніж 20 відсотків вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг.
У зазначеній вище статті чітко зрозуміло, що критерій «не менше ніж 20%» від вартості договору про закупівлю має визначатися щодо кожного с субпідрядників/співвиконавців окремо.
По-друге, зазначене тлумачення логічно випливає з того, що у випадку, наприклад, коли залучається 10 субпідрядників, і у 9 з них вартість послуг становить менше ніж 20% від вартості договору про закупівлю, а лише у одного – 35%, то перевірка, про яку, йдеться, стосується тільки останнього.
2) Серед іншого, на підставі пункту 7 частини другої Закону, Мін’юст є замовником, який застосовує переговорну процедуру закупівлі як виняток у разі закупівлі юридичних послуг, пов’язаних із захистом прав та інтересів України під час врегулювання спорів щодо розгляду в закордонних юрисдикційних органах справ за участю іноземного суб’єкта та України, на підставі рішення Кабінету Міністрів України
Оскільки розгляд таких справ відбувається за кордоном і ведеться майже виключно на англійській мові, то у комерційних пропозиціях учасників переговорної процедури закупівлі майже завжди присутні суми запланованих витрат на субпідрядників/співвиконавців – локальних (українських або іноземних) юридичних радники компаній, на оплату наданих ними юридичних послуг.
Питання ж стосується тих сум запланованих витрат на послуги, які зазначаються у комерційних пропозиціях учасників процедур закупівлі окремим підрозділом, як технічні витрати (відшкодування витрат на відрядження, авіа перельоти, готелі, таксі, переклади, послуги з міжнародних поштових пересилань, оплату доступу до онлайн правових баз, експертизи, тощо).
Всі роботи та послуги, які перелічуються як технічні, не є юридичними послугами, які надаються з метою захисту і представництва інтересів держави Україна в судовому або арбітражному провадженні, але технічно необхідні для належного і своєчасного надання учасником процедури закупівлі та його субпідрядниками/співвиконавцями юридичних послуг замовникові (включаючи експертів, бо вони не представляють у судових/арбітражних провадженнях будь-яку сторону, а надають незалежні експертні висновки з того чи іншого питання, і такий висновок може як посилювати позицію України, так і послаблювати її). Чи правильно розуміється Мін’юстом, що відшкодування таких технічних витрат не вважається залученням субпідрядників/співвиконавців, адже вказані витрати не є юридичними послугами?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питання 1
Відповідь на аналогічне питання міститься у запиті 2002/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=aaf1c283-6b9e-4e38-bc5c-bae9b4edb23a&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
Щодо питання 2
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Згідно з пунктом 7 частини другої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі закупівлі юридичних послуг, пов’язаних із захистом прав та інтересів України, у тому числі з метою захисту національної безпеки і оборони, під час врегулювання спорів щодо розгляду в закордонних юрисдикційних органах справ за участю іноземного суб’єкта та України, на підставі рішення Кабінету Міністрів України або рішень Ради національної безпеки і оборони України, введених в дію в порядку, визначеному законом, а також закупівлі товарів, робіт і послуг у разі участі замовника на підставі рішення Кабінету Міністрів України в міжнародних виставкових заходах.
Таким чином, переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі закупівлі саме юридичних послуг, пов’язаних із захистом прав та інтересів України, зокрема на підставі рішення Кабінету Міністрів України.
У свою чергу, публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. При цьому договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Отже, у разі необхідності здійснення придбання замовником інших товарів, робіт чи послуг, визначених згідно Закону та Поорядку, замовнику слід дотримуватись вимог Закону та здійснювати таку закупівлю, керуючись відповідними вартісними межами.
|
|
02.09.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 22 ЗУ "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) у тендерній документації зазначаються зокрема один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації", та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Згідно з ч. 3 ст. 22 Закону тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
Відповідно до ч. 4 ст. 22 Закону тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
У зв’язку з викладеним прошу роз’яснити чи мають право замовники публічних закупівель вимагати від учасників подання у складі тендерної пропозиції документів, які учасник може отримати, але законодавство не зобов’язує його мати такі документи.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічні відповіді містяться у запитах 1064/2020 та 1710/2020 за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c9f65704-bb33-4e93-b2f7-fb03fbe3edc6&lang=uk-UA, https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2a212ecc-6f00-48b5-bdc9-c480f548011a&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
20.05.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Ч.3 ст.17 ЗУ "Про публічні закупівлі" передбачено, що учасник процедури закупівлі в електронній системі закупівель під час подання тендерної пропозиції підтверджує відсутність підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті. Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством щодо відсутності підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі через електронну систему закупівель.
Прошу надати роз'яснення щодо вимог до документального підтвердження згідно із законодавством щодо відсутності підстав, передбачених пунктами 12 частини першої та частиною другою цієї статті, а саме: чи є дана інформація публічною(наявність єдиного державного реєстру злочинів торгівлі людьми)? Якшо ні, то за якою формою має надавати переможець(обов'язково)документальне підтвердження згідно із законодавством щодо відсутності підстав, передбачених пунктами 12 частини першої та частиною другою цієї статті? Крім того,прошу надати оновлену інформацію про перелік відкритих державних реєстрів, доступ до яких є вільним у зв'язку з набранням чинності ЗУ "Про публічні закупівлі" в редакції № 114-IX від 19.09.2019.
Заздалегідь вдячний за ПРЕДМЕТНУ відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію.
Наразі Мінекономіки готує узагальнену відповідь щодо застосування вимог статті 17 Закону, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Водночас інформація щодо відкритих єдиних державних реєстрів, доступ до яких є вільним міститься в листах від 16.01.2020 № 3304-04/2361-06 “Щодо інформації про перелік відкритих єдиних державних реєстрів, доступ до яких є вільним”, від 12.02.2019 № 3304-04/6186-06 "Щодо інформації про функціонування Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F2361-06, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F6186-06
Довідково зазначаємо, що в Законі України “Про публічні закупівлі” в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 відсутня норма щодо оприлюднення Уповноваженим органом інформації про перелік відкритих єдиних державних реєстрів, доступ до яких є вільним, на веб-порталі Уповноваженого органу.
|