|
13.03.2020
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
1) Враховуючи те, що:
- у разі якщо замовником не планується здійснення закупівель, очікувана вартість яких дорівнює або перевищує межі, зазначені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, обов’язку замовника утворювати тендерний комітет (визначати уповноважену особу), складати річний план та додаток до нього Законом не встановлено;
- відповідно до наказу МЕРТ від 22.03.2016 №490 в формі додаток до річного плану закупівель на _____ рік відсутня графа «Джерело фінансування закупівлі»;
- відсутня законодавча норма щодо обов’язкової прив’язки додатку до річного плану закупівель до звіту про укладені договори;
- відповідно до абз1. п. 3 «Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі» (наказ МЕРТ від 16.03.2016 №477) розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником шляхом її внесення та заповнення в електронному вигляді,
просимо надати відповідь на питання: «Чому в електронній системі (майданчик «Закупки.Пром.УА») в формі звіт про укладені договори відсутня графа «Джерело фінансування закупівлі», яка повинна в ньому бути відповідно до наказу МЕРТ від 22.03.2016 №490?».
2) Враховуючи те, що відповідно до п.18 ч.1 с. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» визначення «предмет закупівлі» вказано виключно для процедур закупівель, просимо надати відповідь на питання: «Що є предметом закупівлі для допорогових закупівель і як його визначати?»
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі — Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питання 1
Інформуємо, що питання стосовно форм документів у сфері публічних закупівель, зокрема доповнення форм новим пунктом "Джерело фінансування", міститься в листі від 28.05.2019 № 3304-04/22177-06 “Щодо змін, внесених до наказу Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F22177-06.
Поряд з цим, рекомендації щодо заповнення поля «Джерело фінансування» доступні на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням https://infobox.prozorro.org/articles/pole-dzherelo-finansuvannya-plani-z-realizaciji
Водночас з технічних питань, а також питань розміщення інформації в електронній системі закупівель замовнику необхідно звертатись до оператора авторизованому електронного майданчика та/або ДП “ПРОЗОРРО” як адміністратора системи.
Щодо питання 2
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Водночас у разі здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору з використанням електронної системи закупівель (далі – система), застосовується Інструкція про порядок використання електронної системи закупівель у разі здійснення закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, затверджений наказом Державного підприємства “ПРОЗОРРО” від 19.03.2019 № 10 (далі – Інструкція).
Пунктом 3 Розділу І Інструкції визначено перелік термінів, що вживаються в Інструкції. При цьому відповідно до абзацу сьомого пункту 3 Розділу І Інструкції інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Законі та Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166.
У свою чергу, визначення поняття “предмет закупівлі” наведено у пункті 18 частини першої статті 1 Закону.
Поряд з цим на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3816 розміщено лист від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі”.
|
|
12.03.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Держсховище планує закупити послуги з переробки ювелірного брухту виробів із дорогоцінних металів та виготовлення зливків афінованого дорогоцінного металу.
Підкажіть будь-ласка код класифікатора ДК 021:2015, який би відповідав закупівлі зазначених послуг?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Зазначаємо, що питання визначення замовником предмета закупівлі розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%B0&fNum=3302-06%2F3816-06%20
|
|
03.03.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Ст. 27, абзац 4, згідно Закону України “Про архітектурну діяльність”.
обирати виконавців робочої документації для будівництва з додержанням вимог статті 8 цього Закону;
Ст. 8, абзац 2, згідно Закону України “Про архітектурну діяльність”.
Робоча документація для будівництва або авторський нагляд за її розробкою виконуються за участю архітектора - автора затвердженого проекту відповідно до укладеного договору на розроблення проекту цього об'єкта архітектури.
Питання:
1. Як співвідноситься вимога Закону України “Про архітектурну діяльність” в частині розробки робочої документації до існуючого проекту з вимогою Закону № 922 про закупівлі через процедуру відкритих торгів?
Не факт,що переможцем закупівлі буде Організація – розробник Проекту.
2. Чи відноситься виконання робочої документації по проекту ліквідації вугільного підприємства до предмету закупівлі “Роботи” чи необхідно відносити до предмету закупівлі “Послуги” ?
3. На підприємстві знаходяться на ліквідації 15 вугільних підприємств, на кожне підприємство розроблена проектно – кошторисна документація на проведення робіт, причому різними проектними організаціями. При визначенні процедури закупівлі розробки робочої документації по існуючим проектам, ми повинні розглядати дані закупки як один предмет чи дивитись по кожному об’єкту окремо?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питання 1
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
У залежності від вартості предмета закупівлі, визначеного відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454, замовник здійснює таку закупівлю, шляхом застосування однієї з процедур, передбачених частиною першою статті 12 Закону, керуючись межами, встановленими в статті 2 Закону.
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону тендерний комітет або уповноважена особа (особи) здійснюють вибір та проведення процедур закупівлі.
Таким чином, в залежності від вартості предмета закупівлі, визначеної замовником, а також умов щодо застосування і проведення процедур закупівель, визначених Законом, замовник самостійно здійснює вибір процедури закупівлі та визначає можливість її застосування.
Щодо питань 2 та 3
Повідомляємо, що питання визначення предмету закупівлі робіт та віднесення супровідних послуг до робіт розглянуто в листі Мінекономрозвитку від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=38216
|
|
02.03.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
На транспортні послуги (пасажирські перевезення в межах України, закордонні пасажирські перевезення) заплановано 400 тис.грн в рамках реалізації 10 різних заходів протягом року (різні дати, кілометраж, кількість учасників). Необхідно проводити процедуру відкритих торгів з 10 лотами чи допорогові закупівлі на кожну транспортну послугу?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі − Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3816 розміщено лист від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі”.
Разом з тим, відповідно до частини сьомої статті 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
Поряд з цим, відповідно до частини другої статті 38 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.
|
|
27.02.2020
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
За результатами процедури закупівлі (допорогової) між Учасником і Замовником був укладений договір підряду на розробку проектно-кошторисної документації (ПКД) по обєкту будівництва.
Роботи виконані своєчасно,проведено експертизу, роботи Замовником за актом прийняті. Тобто, всі істотні умови договору виконано і Замовник здійснив оплату Учаснику.
В процесі здійснення будівництва виникла необхідність у проведенні коригування ПКД.
При цьому, Замовник наполягає на тому, що вартість договору на коригування ПКД в сумі не повинна разом з "першим" договором на розробку ПКД перевищувати суми допорогової закупівлі, тобто сумарно не більше 1500000,00 грн.
В звязку з цим запитання, щодо правомірності вимог Замовника.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання здійснення закупівель, які замовник об’єктивно не міг передбачити на момент здійснення первинної закупівлі, та питання виникнення потреби у додатковій закупівлі робіт розглянуто в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель” та в від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=29640-06 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=38216-06
Разом з тим, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки не належить визначення правомірності дій замовника в конкретних випадках.
|