|
|
16.02.2022
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Комунальне підприємство надає послугу постачання теплової енергії бюджетній організації. У зв’язку із зміною показників, які формують ціну на вказану послугу, вартість Гкл зросла на 18%, що підтверджується відповідними розрахунками та рішенням органу місцевого самоврядування.
На підставі пункту 7 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
Установлення тарифів на теплову енергію нижче за розмір економічно обґрунтованих витрат на її виробництво, транспортування та постачання не допускається (ст. 20 Закону України «Про теплопостачання»).
Керуючись положеннями Цивільного та Господарського кодексів щодо внесення змін до договорів, зазначеними вище законами, п. 7 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", відповідним рішенням органу місцевого самоврядування про встановлення тарифу на послуги з теплопостачання, сторони можуть внести зміни до договору про закупівлю стосовно зміни ціни за одиницю послуги. При цьому положення п. 7 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" можна застосовувати за наявності в договорі порядку зміни ціни.
Зважаючи на вказане, прошу надати роз’яснення щодо наступних питань:
1) Чи можливо підняти ціну за опалення на 18% на підставі п. 7 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі"?
2) Чи достатніми є положення в договорі щодо необхідності повідомлення бюджетної установи у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення в дію тарифу?
3) Чи можливо зменшити за п. 7 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" обсяг закупівлі, а не ціну, зважаючи на обмеження, встановлені ст. 48 Бюджетного кодексу (щодо неможливості взяття зобов’язань більше, ніж затверджено асигнувань)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” (Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за покликанням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему: “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
|
|
|
16.02.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Звертаюсь з питанням роз'яснення понять викладених у п. 3-1 Розділу X "ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ", а саме:
1) розхідні матеріали для надання медичної допомоги хворим на COVID-19. Що це саме? Які розхідні матеріали можуть входити чи входять?
2) яким чином визначати, що саме входить до розхідних матеріалів для надання медичної допомоги хворим на COVID-19? Чи можна використовувати ПКМУ 225 від 20.03.2020 (яка втратила чинність) для роз'яснення поняття розхідних матеріалів для надання медичної допомоги хворим на COVID-19?
2) в чому різниця між розхідними матеріалами для надання медичної допомоги хворим на COVID-19 в абз. 1 п. 3-1 Розділу X "ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" та закупівля товарівнеобхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19) абз. 4 п. п. 3-1 Розділу X "ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ".
3)Чи існують граничні межі (сума закупівлі) для закупівель, які здійснюються в порядку абз. 4 п. п. 3-1 Розділу X "ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" (Установити, що на період дії встановленого Кабінетом Міністрів України карантину, відповідно до Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", закупівля товарів (крім лікарських засобів, вакцин або інших медичних імунобіологічних препаратів, розхідних матеріалів для надання медичної допомоги хворим на COVID-19 та медичних виробів для вакцинації від COVID-19, медичного обладнання для закладів охорони здоров’я, що надають допомогу пацієнтам, хворим на COVID-19, систем постачання медичних газів), робіт та послуг, пов’язаних з проектуванням та встановленням систем постачання медичних газів (у тому числі кисневих станцій, кріогенних ємностей, мереж централізованого киснепостачання та їх складових), а також інших послуг, необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), здійснюється в порядку, встановленому цим Законом для спрощених закупівель).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 1020/2021 за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b07d032f-c3cc-4cc3-ac06-4e01a4fecef7&lang=uk-UA
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 30.09.2021 № 3304-04/47893-07 "Щодо закупівель, необхідних для боротьби з COVID-19", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=47893
|
|
|
11.02.2022
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Головне управління ДСНС України у Закарпатській області (далі – Головне управління) реалізує проєкт “Синхронзація управління протидії надзвичайним ситуаціям у прикордонному регіоні” (СOMAND) (реєстраційна картка проєкту № 4875), що здійснюється за фінансової̈ підтримки Європейського Союзу у рамках Програми транскордонного співробітництва ПТС ЄІС Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2014-2020.
У рамках реалізації проєкту Головне управління має намір проводити міжнародний тендер на закупівлю обладнання, вартість якого перевищує 300 тисяч євро. Проведення даної закупівлі регламентується вимогами ENI CBC IR та вимог Регламенту Комісії (ЄС) від 18 серпня 2014 року № 897/2014, в якому викладено правила реалізації програм прикордонного співробітництва, що фінансуються згідно з Регламентом (ЄС) № 232/2014 Європейського Парламенту і Ради від 11 березня 2014 року про загальні положення Європейського інструменту сусідства та передбачають створення Тендерного комітету. Національне законодавство, зокрема, Стаття 11 Закону України “Про публічні закупівлі”, натомість, передбачає призначення уповноваженої особи, що суперечить правилам ENI CBC.
Водночас Стаття 32 Закону України “Про публічні закупівлі” передбачає відміну електронною системою закупівель у відкритих торгах у разі участі менше двох учасників, що суперечить правилам ENI CBC, якими вимагається забезпечення відповідної конкуренції участь у тендері не менше 4 учасників.
Враховуючи вищевикладене, з метою уникнення двозначного або помилкового трактування, прошу розглянути та надати роз’яснення щодо даних питань.
Заздалегідь вдячний за порозуміння та співпрацю.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
При цьому відповідно до частини другої статті 6 Закону закупівля товарів, робіт і послуг за кошти кредитів, позик, грантів, що надані відповідно до міжнародних договорів України Міжнародним банком реконструкції та розвитку, Міжнародною фінансовою корпорацією, Багатостороннім агентством з гарантування інвестицій, Міжнародною асоціацією розвитку, Європейським банком реконструкції та розвитку, Європейським інвестиційним банком, Північним інвестиційним банком, а також іншими міжнародними валютно-кредитними організаціями, здійснюється згідно з правилами і процедурами, встановленими цими організаціями з урахуванням принципів, встановлених у частині першій статті 5 Закону, а в разі невстановлення таких правил і процедур - відповідно до Закону.
|
|
|
07.02.2022
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» (далі –Закон) за результатами переговорної процедури укладено договір на 2022 рік про постачання теплової енергії.
Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених статтею 41 Закону.
Однією з істотних умов договору є ціна. За даним договором ціна змінюється згідно з пунктом 7 частини п’ятої статті 41 Закону, а саме: зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю,
у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
З 7 липня 2021 року постановою НКРЕКП "Про затвердження Змін до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності у сфері теплопостачання" органам місцевого самоврядування надані повноваження щодо встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії та послуги з постачання гарячої води,.
Тарифи на теплову енергію встановлені згідно з рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 07 жовтня 2021 року № 1094 на 2021 – 2022 роки.
Постановою КМУ № 1209 від 10 листопада 2021 року «Деякі питання нарахування (визначення) плати за теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води у зв’язку із зміною ціни природного газу» (далі - постанова) визначено, підставою для зміни розміру нарахувань за послугу з постачання теплової енергії є умова, коли ціна природного газу (без урахування зміни тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, торговельної надбавки (націнки) постачальника), придбаного виконавцем у відповідному місяці опалювального періоду, є відмінною (більшою або меншою) від ціни природного газу (без урахування зміни тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, торговельної надбавки (націнки) постачальника), врахованої у структурі тарифу на теплову енергію та відповідно тарифу на послугу з постачання теплової енергії, встановлених уповноваженими органами для відповідної категорії споживачів.
Враховуючи вище викладене просимо надати роз’яснення, чи можемо ми змінювати тариф на теплову енергію за пунктом 7 частини п’ятої статті 41 Закону, у разі зміни розміру нарахувань за послугу постачання теплової енергії згідно з постановою.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” (Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за покликанням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему: “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
Крім цього, інформуємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз’яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про житлово-комунальні послуги" та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715 (із змінами). Тому, з питань, зазначених у зверненні, пропонуємо звернутися до НКРЕКП.
|
|
|
19.01.2022
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
У відповідності до ст. 9 ЗУ "Про публічні закупівлі" просимо Вас надати розяснення з наступного питання.
При проведенні перевірки комунальних підприємств міста встановлено, що департаментом інфраструктури міської ради проводились закупівлі у вигляді відкритих торгів. Учасниками таких закупівель виступали комунальні підприємства, які безпосередньо підпорядковані департаменту інфраструктури міської ради і за результатами проведених торгів з такими підприємствами укладалися відповідні договори.
В пункті 7 частини 1 ст. 17 ЗУ "Про публічні закупівлі" передбачено, що Замовник зобовязаний відмовити учаснику, якщо "тендерна пропозиція подана учасником конкурентної процедури закупівлі або участь у переговорній процедурі бере учасник, який є повязаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника".
Виникає питання, чи має право комунальне підприємство, яке безпосередньо підпорядковане департаменту інфраструктури міської ради, бути учасником відкритих торгів, які проводив департамент інфраструктури.
Просимо надати розяснення на електронну пошту: [email protected]
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 Закону) в разі, якщо тендерна пропозиція подана учасником конкурентної процедури закупівлі або участь у переговорній процедурі бере учасник, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону “пов’язана особа” – особа, яка для цілей Закону відповідає будь-якій із таких ознак: юридична особа, яка здійснює контроль над учасником процедури закупівлі або контролюється учасником процедури закупівлі, або перебуває під спільним контролем з учасником процедури закупівлі; фізична особа або члени її сім’ї, які здійснюють контроль над учасником процедури закупівлі; службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, уповноважена здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільно-правових відносин, а також члени сім’ї такої службової (посадової) особи; фізична особа - уповноважена особа замовника, керівник замовника та/або члени їхніх сімей, які здійснюють контроль над учасниками процедури закупівлі або уповноважені здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільно-правових відносин.
Під здійсненням контролю розуміється можливість здійснення вирішального впливу на господарську діяльність учасника процедури закупівлі. Такий вплив може здійснюватися безпосередньо або через інших фізичних чи юридичних осіб, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма їхніми активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу або результати голосування, а також можливість визначати умови господарської діяльності, надавати обов’язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління учасника процедури закупівлі, або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), що становить не менше 25 відсотків статутного капіталу учасника процедури закупівлі.
Отже, під час проведення процедур закупівель замовник перевіряє наявність підстав, зазначених у пункті 7 частини першої статті 17 Закону, в частині пов’язаності учасників з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника.
Разом з тим замовник самостійно приймає будь-які рішення.
Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери закупівель в конкретних випадках, у тому числі визначення пов’язаності осіб.
При цьому питання делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня розглянуто в листі від 15.09.2020 № 3304-04/56256-06 "Щодо делегування здійснення закупівель" (приклад наведено у Додатку 1), розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56256-06
|