Згідно з абз. 22 п. 1 розділу IV Особливостей закупівель за рамковими угодами, замовник розміщує зміни до рамкової угоди в електронній системі закупівель протягом 3х робочих днів з дня унесення змін до рамкової угоди.
Ця норма розповсюджується на будь-які зміни або тільки на випадок зміни ціни? Чи потрібно оприлюднювати додаткову угоду до рамкової угоди, якщо зміни стосуються перейменування замовника?
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
При цьому особливості укладання і виконання рамкови угод встановлює "Порядок укладання і виконання рамкових угод" (далі - Порядок), затверджений Наказом Мінекономіки від 15.09.2017 № 1372 (в редакції від 28.02.2018).
Відповідно до Розділу IV Порядку, замовник/ЦЗО розміщує зміни до рамкової угоди в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня унесення змін до рамкової угоди.
Таким чином, Порядок не містить обмежень щодо змін до рамкової угоди, які необхідно розміщувати в електронній системі закупівель. При цьому з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель слід звертатись до адміністратора ДП Прозорро.
Постачальник надав довідку товарно-промислової палати про коливання ціни на електроенергію в порівнянні за періоди з1по10 січня 2021 року та з1 по 10 лютого 2021 року. Довідка станом на 12.02.2021 року. Постачальник вимагає збільшити ціну на 10% з 1.02.2021 року.
Чи правомірна вимога?
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за посиланням:
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери в конкретних випадках.
За результатами відкритих торгів Замовником, який є органом державної влади, у 2020р. укладено договір будівельного генпідряду на будівництво об’єкта (каналізаційна насосна станція), вартість робіт по договору 4 млн. грн. В 2021 р. з’ясувалося, що для завершення будівництва об’єкта необхідно здійснити закупівлю додаткових аналогічних (тотожних) робіт у того самого учасника – генпідрядника по основному договору, вартістю 800 тис грн, які передбачити заздалегідь було неможливо.
Чи має право Замовник здійснити закупівлю таких додаткових аналогічних робіт у того самого учасника шляхом проведення переговорної процедури закупівлі відповідно до пункту 5 частини другої статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі» враховуючи, що вартість додаткових робіт не перевищує 1,5 мільйона гривень (не перевищує вартісні межі, встановлені пунктом 1 частини першої статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі»)?
Доброго дня!
Відповідно до пункту 7 статті 11 Закону України «Про публічні закупівлі» не можуть визначатися або призначатися уповноваженими особами посадові особи та представники учасників, члени їхніх сімей, а також народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим та депутати міської, районної у місті, районної, обласної ради.
Чи може бути призначеної уповноваженою особою з питань публічних закупівель депутат міської об’єднаної територіальної громади в державній установі, яка знаходиться в іншій об’єднаній територіальній громаді. Адже будь-яких обмежень для депутатів об’єднаної територіальної громади в Законі України «Про публічні закупівлі» не має.
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання міститься у запиті № 1222/2020:
Донбаська державна машинобудівна академія (ДДМА) виграла конкурс щодо надання послуг зі створення науко-технічної продукції для АТ НКМЗ. За результатами конкурсу Замовник (АТ НКМЗ) уклав договір з ДДМА. Для виконання робіт ректор ДДМА уклав договір підряду з тимчасовим трудовим (творчім) колективом із складу науково-технічних працівників ДДМА. Чи потрібно розглядати такі договори підряду, як такі, що підпадають під дію Закону України "Про публічні закупівлі"?
Адже ДДМА у цьому випадку виступає не Замовником виконання послуг, а Виконавцем, хоча і виплачує винагороду за договором підряду своїм співробітникам. Це питання вже давно дебатується у професійних соціальних мережах. І є думка, що всі договори цивільно-правового характеру підпадають під дію Закону. Але ж як можна проводити тендерну процедуру: створювати рядок річного плану, оголошення, за результати творчого конкурсу приватного бізнесу? Прошу внести ясність до цього питання. З повагою
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті № 1455/2020 за посиланням:
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.