|
|
17.02.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня, відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» № 114-ІХ від 19.09.2019 року (новий Закон)Статтею 11 нового Закону передбачається, що відповідальною за організацію та проведення, зокрема спрощеної закупівлі є уповноважена особа. Хто на момент відсутності уповноваженої особи (тарифна відпустка, лікарняний, тощо) може виконувати обовязки уповноваженої особи?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що схожа за змістом відповідь міститься в запиті 367/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6b6abf43-7590-43b7-8ad0-c55ce53b12fc&lang=uk-UA
|
|
|
15.02.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
За результатами проведеної кваліфікаційної оцінки учасника дискваліфіковано за невиконання вимог тендерної документації. Учасник, до оголошення результату торгів, відкликав свою пропозицію. Чи стягується тендерне забезпечення з учасника, якого дискваліфіковано і який відкликав свою пропозицію.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини п’ятої статті 25 Закону учасник має право внести зміни або відкликати свою тендерну пропозицію до закінчення строку її подання без втрати свого забезпечення тендерної пропозиції.
Разом з тим частиною третьою статті 24 Закону встановлено перелік випадків, коли забезпечення тендерної пропозиції не повертається, зокрема відкликання тендерної пропозиції учасником після закінчення строку її подання, але до того, як сплив строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються чинними.
Таким чином, забезпечення тендерної пропозиції не повертається у разі настання підстав, визначених частиною третьою статті 24 Закону.
|
|
|
14.02.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
При цьому, при проведенні процедури закупівлі (відкриті торги) в порядку, визначеному Законом про закупівлі, не вбачається за можливе одночасно забезпечити дотримання положень Закону про аудит, зокрема в частині необхідності подання на розгляд органу, що призначають суб’єктів аудиторської діяльності, щонайменше двох суб’єктів аудиторської діяльності тощо.
З огляду на наведене та враховуючи те, що виключні повноваження щодо обрання незалежного аудитора, визначення умов договору, що укладається з ним, та встановлення розміру оплати його послуг згідно Закону України «Про управління об'єктами державної власності» належать Наглядовій раді ДП «АМПУ», просимо надати роз’яснення щодо можливості обрання суб’єкта аудиторської діяльності та укладення з ним договору в порядку, визначеному Законом України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність», без застосування Закону про закупівлі?
У разі, якщо обрання суб’єкта аудиторської діяльності та укладення з ним договору без застосування Закону України «Про публічні закупівлі» не є можливим, просимо надати роз’яснення щодо можливості застосування переговорної процедури на підставі пункту 2 частини 2 статті 35 Закону України «Про публічні закупівлі» (відсутність конкуренції (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи) та укладення договору із суб’єктом, якого буде обрано Наглядовою радою ДП «АМПУ» (як органом управління, який наділений виключною компетенцією)?
У разі, якщо обрання суб’єкта аудиторської діяльності та укладення з ним договору без застосування Закону України «Про публічні закупівлі» або із застосуванням переговорної процедури на підставі пункту 2 частини 2 статті 35 Закону України «Про публічні закупівлі» не вбачається за можливе, просимо надати роз’яснення стосовно того, застосування яких процедур є належним з огляду на приписи Законів України «Про публічні закупівлі», «Про управління об'єктами державної власності» та «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Сфера застосування Закону визначена статтею 2 Закону. Згідно з частиною першою статті 12 Закону закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з процедур, визначених цією статтею.
Водночас зазначаємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F37709-06 розміщено лист від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі”.
Таким чином, відповідно до частини третьої статті 11 Закону тендерний комітет або уповноважена особа (особи) здійснюють вибір та проведення процедур закупівлі. У залежності від вартості предмета закупівлі, визначеної замовником, а також умов щодо застосування і проведення процедур закупівель, визначених Законом, замовник самостійно здійснює вибір процедури закупівлі та визначає можливість її застосування.
|
|
|
14.02.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
В 2019 році відповідно Річного плану закупівлі на 2019 рік та затвердженого кошторису університета була запланована процедура відкритих торгів , початок процедури - грудень 2019 року. У січні 2020 року був визначений переможець та в строк, встановлений Законом України "Про публічні закупівлі" був укладений договір. Питання: чи потрібно дану закупівлю відображати у Річному плані закупівель на 2020 рік?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання надано у запиті 105/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ef0cf781-8938-4620-badb-8fffbd665eaa&lang=uk-UA
|
|
|
14.02.2020
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до п. 1.1. Додатку 3 до Правил роздрібного ринку електричної енергії Типовий договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії: Цей договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії (надалі - Договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу (передачі) електричної енергії споживачам (надалі - Споживач) як послуги Оператора системи. Цей Договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Споживача до умов цього договору згідно з заявою-приєднання, що є додатком 1 до цього Договору.
Оскільки Замовник підписав заяву-приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 37-14.3/7-11 від 27.12.2018 р., то з 01.01.2019 р., його було приєднано на невизначений строк до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах договору про постачання електричної енергії № 48 бази даних абонентів постачальника за регульованим тарифом.
Відповідно до положень Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон):
Закупівля здійснюється відповідно до річного плану (ч. 1 ст. 4);
Замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу звіт про виконання договору - протягом трьох днів з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання (ч. 1 ст. 10).
Оскільки виникла колізія між положеннями Закону та умовами Типового договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, просимо надати роз’яснення:
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі»: Замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу звіт про виконання договору - протягом трьох днів з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання. Як звітувати по такому договору якщо його строк дії безстроковий? Чи можливо потрібно укладати Типовий договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії щороку?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу розміщені листи від 09.11.2017 № 3304-06/40489-07, від 10.09.2018 № 3304-04/39642-06 “Щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії" та від 13.12.2018 № 3304-04/54502-07 "Щодо закупівель електричної енергії та послуг з розподілу електричної енергії", від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 "Щодо застосування переговорної процедури", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F40489-07
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F39642-06
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54502-07
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F37709-06%20
При цьому ураховуючи вимоги статті 10 Закону, замовники самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднюють на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, зокрема звіт про виконання договору, протягом 3 днів з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання.
З огляду на викладене, замовник самостійно приймає рішення щодо оприлюднення звіту про виконання договору про закупівлю відповідно до статті 10 Закону у випадку закінчення строку його дії, або виконання, або розірвання.
|