Королівство Марокко є на сьогодні однією з найстабільніших економік та найбільш інвестиційно привабливих країн у Північній Африці та на африканському континенті.

Населення країни складає 34,8 млн. осіб і має позитивну динаміку. Частка населення із середнім рівнем доходу постійно зростає.

Високі темпи економічного зростання зумовлюють підвищення рівня споживання продуктів харчування як рослинного, так і тваринного походження. Через специфічні агро-кліматичні умови та невисокий рівень інтенсивності сільськогосподарського виробництва країна має високий рівень залежності від імпорту.

У цьому контексті Королівство Марокко є традиційним торговим партнером України на ринку зернових та олійних культур. Українські зернові користуються на марокканському ринку сталою позитивною репутацією з огляду на оптимальне співвідношення ціни і якості. Обсяги їх експорту залежать також від коливань рівня урожайності зернових у Марокко.

У 2011 р. український експорт зернових до Марокко становив 26 млн. дол. У 2012 р. у зв’язку з недостатнім урожаєм та відповідним скасуванням імпортного мита обсяг українських поставок зернових сягнув 59,6% від загального обсягу експорту до Марокко (216,2 млн. дол.). У 2013 р., в умовах хорошого врожаю в Марокко та необхідності його оптимальної реалізації на внутрішньому ринку, митні тарифи не знижувалися, а український експорт зернових скоротився до 61,5 млн. дол., тобто на дві третини.

У 2014 р. Україна поділила з Бразилією 3-є місце за постачанням зернових до Марокко, обсяги яких зросли удвічі - до 123,6 млн. доларів. Водночас Україна стала першим постачальником пшениці м’яких сортів (491,6 тис. т на 113,3 млн. дол.). Також експортовано 53,2 тис т кукурудзи на 10,1 млн. дол. та 861 т проса на 194 тис. доларів.

У 2015 р. у зв'язку з хорошим урожаєм у Марокко експорт зернових знизився на 29,6% і становив 87 млн. доларів. Експортовано 524 тис. т, з яких 92% - пшениця м’яких сортів (482,5 тис. т), решта – ячмінь (25,3 тис. т) і кукурудза (16 тис. т).

У 2016 р. обсяги експорту зернових сягнули 992 тис. т., з них пшениці – 856,2 тис. т. (126,4 млн. дол.), 86% від загального обсягу; ячменю - 107 тис. т. (14, 8 млн. дол.), кукурудзи 17 тис. т. (2,6 млн. дол.). Вперше експортовано соєві боби - 12 тис. т. (4,15 млн. дол.), насіння льону (на 42,5 тис. дол.) та насіння для сівби (на 37, 6 тис. дол.).

Зростання експорту зернових підтвердилося у січні-липні 2017 р. Він зріс на 62% і сягнув 68,6 млн. доларів. Крім пшениці (83% від загального обсягу зернових – 359,4 тис. т) попитом користувалися кукурудза (15 тис. т) та ячмінь (46,8 тис. т).

У сільськогосподарському сезоні 2016-2017 загальний об’єм урожаю 3-х основних зернових культур: твердої пшениці, м’якої пшениці та ячменю, який було зібрано в Марокко, становить 9,6 млн. т. Урожай м’якої пшениці оцінюється в 4,9 млн. т., тобто 51% від загальної кількості урожаю, ячменю – 2,5 млн. т. (26%) та твердої пшениці – 2,2 млн. т. ( 23%). Середня врожайність зазначених вище 3 зернових культур склала 17,8 центнерів з одного гектару.

Марокко є країною-імпортером пшениці і здійснює її закупівлі за кордоном навіть у врожайні роки. Зазвичай імпортна кампанія триває з жовтня по квітень. У період з травня по вересень влада підвищує ввізне мито, щоб захистити марокканських зерновиробників.

У 2017 р. уряд Марокко прийняв рішення щодо збільшення з 1 травня по 31 грудня 2017 р. ставки мита на імпорт м'якої пшениці та її похідних з 30% до 135%. Слід зазначити, що настільки високий розмір мита було встановлено вперше за останні роки через низькі світові цін і високий врожай місцевої пшениці. Прийняте рішення жодним чином не носить дискримінаційного характеру по відношенню до України, як надійного та прогнозованого постачальника сільськогосподарської продукції до Марокко. 12 жовтня 2017 р. урядом Марокко було прийнято рішення щодо зменшення з 1 грудня 2017 р. ставки мита на імпорт м'якої пшениці з 135% до 30%.

Слабким місцем у просуванні українських зернових на ринок Марокко є відсутність прямих зв'язків з імпортерами та брак з української сторони інформаційно-промоційних заходів на території Марокко з ознайомлення потенційних імпортерів зі станом зернового ринку, характеристиками та особливостями продукції, прогнозами врожаю зернових, як це роблять США, Канада, Франція.

Також, у менш вигідну позицію можуть поставити нашу продукцію домовленості між Марокко і РФ про створення «зеленого коридору» для імпорту-експорту зернових та продовольчих товарів.

Марокканські імпортери зернових, об’єднані у Марокканській національній федерацію зернових і зернобобових (Касабланка) у контактах з Посольством неодноразово висловлювали готовність встановити прямі контакти з українськими підприємствами-експортерами, налагодити обмін інформацією та перейти до укладення прямих угод на постачання продукції. Відповідні пропозиції надсилалися до Української зернової асоціації.