Черговий Огляд торговельної політики КНР було проведено 11 та 13 липня 2018 року під час засідання Органу СОТ з огляду торговельної політики.
Китай став членом СОТ 11 грудня 2001 року і вже в сьомий раз проходив процедуру оцінки його економічної, торговельної та інвестиційної політики, а також тенденцій розвитку.
Під час зазначеного заходу обговорювалися два основні документи – звіти, підготовлені Урядом Китаю (документ WT/TPR/G/375) та Секретаріатом СОТ (документ WT/TPR/S/375), а також запитання, які становили торговельний інтерес для членів СОТ (всього було завчасно надано рекордну кількість - майже 2000 письмових запитань), та відповіді на них від КНР.
В обговоренні взяли участь представники 70 делегацій, які були поінформовані про зміни торговельної політики та економічні досягнення Китаю за період після проведення попереднього огляду у 2016 році (збереження тенденції збільшення обсягів торгівлі товарами та послугами, розвиток взаємовигідної кооперації китайських підприємств з відомими світовими компаніями, зростання прямих іноземних інвестицій та прибутковості іноземних операторів у Китаї тощо).
У своїх виступах учасники засідання наголошували на важливій ролі Китаю у забезпеченні глобального розвитку. Оскільки Китай є світовим лідером за обсягами торгівлі товарами і найбільшим одержувачем прямих іноземних інвестицій, його політика має безпосередній вплив на світову економіку. Тому члени СОТ закликали Китай взяти на себе підвищену відповідальність, пов’язану з тим, що Китай є впливовим гравцем у багатосторонній торговельній системі. Враховуючи нещодавнє уповільнення темпів економічного зростання КНР, висловлювалися пропозиції державній владі спрямувати більше зусиль на забезпеченні якості та стабільності, ніж кількості, для його пожвавлення.
В цілому члени СОТ високо оцінювали активну участь Китаю у діяльності цієї міжнародної організації. Було відзначено внесок Китаю у поточні обговорення в СОТ таких ініціатив, як електронна комерція, сприяння участі малих і середніх підприємств у міжнародній торгівлі, спрощення інвестування для забезпечення розвитку. Висловлювалися сподівання на найскоріше завершення процесу приєднання Китаю до Угоди СОТ про державні закупівлі.
Члени СОТ також зазначали про підтримку реалізації реформ, направлених на розширення доступу до ринку та можливостей для інвестування у Китаї, залучення в економіку приватного сектору, схвалювали взяття зобов’язань щодо реформування субсидій на викопне паливо, а також наміри Китаю лібералізувати сферу фінансових послуг та знизити тарифи в автомобільному секторі. Позитивно оцінювалося і запровадження реформ у митній сфері, наприклад, реалізація заходів стосовно забезпечення функціонування єдиного вікна, а також імплементація положень Угоди СОТ про спрощення процедур торгівлі. При цьому члени СОТ закликали Китай реалізувати всі взяті зобов’язання, визначені як категорія В відповідно до згаданої Угоди, протягом установленого перехідного періоду. Деякі учасники згадували ініціативу Китаю “Один пояс – один шлях”, вбачаючи у її реалізації можливості для взаємовигідного співробітництва та розвитку; інші пропонували Китаю дотримуватися найкращих міжнародних практик та забезпечити рівні умови торгівлі та інвестиційні можливості для всіх. Члени СОТ також вітали надання Китаєм преференційних умов торгівлі товарам походженням з найменш розвинених країн, а також підтримки та технічної допомоги країнам, що розвиваються.
Відзначаючи лібералізацію режиму іноземного інвестування Китаю, деякі учасники засідання висловлювали занепокоєння щодо існуючих вимог стосовно діяльності спільних підприємств і закликали Китай спростити умови доступу для іноземних інвесторів. У більшості виступів наголошувалося на домінуючій ролі держави та державних підприємств в економіці Китаю. При цьому, на думку деяких учасників, вплив держави посилився у різних секторах. Тому Китаю пропонувалося застосовувати більш ринково орієнтовані принципи інвестування та розподілу ресурсів.
Члени СОТ порушували питання щодо політики внутрішньої підтримки та субсидування, а також вимог Китаю стосовно наявності місцевої складової. Зазначалося і про важливість удосконалення конкурентної політики, ураховуючи останні зміни Закону КНР про боротьбу з недобросовісною конкуренцією. Представники деяких країн-членів СОТ також наголошували на продовженні існування невирішених проблемних питань у сфері інтелектуальної власності та закликали до посилення режиму дотримання та захисту відповідних прав. Деякі учасники закликали Китай забезпечити більш високий рівень передбачуваності заходів стосовно підтримки ринкових цін та формування державного резерву, які використовуються щодо певної сільськогосподарської продукції. Інші проблемні питання стосувалися: порядку ліцензування та видачі дозволів; непослідовності у застосуванні деяких санітарних та фітосанітарних заходів; існування обмежень стосовно певних видів сільськогосподарської продукції; застосування обмежувальних заходів у секторі послуг, наприклад, у сфері туризму; промислової політики у деяких галузях виробництва, включаючи виробництво електромобілів. При цьому у виступах деяких учасників висловлювалася думка, що політика, яка передбачає втручання у ринкові механізми, призводить до надмірних виробничих потужностей у деяких секторах, таких як виробництво сталі та напівпровідників. Китай було закликано приєднатися до вирішення глобальної проблеми наявності надмірних виробничих потужностей у цих секторах.
Крім того, як і під час попереднього огляду, члени СОТ зазначали про необхідність підвищення прозорості торговельної політики Китаю, наголошуючи на важливості виконання відповідних зобов’язань, взятих в рамках членства в СОТ, наприклад, щодо направлення повідомлень про субсидії (у тому числі у сфері рибного господарства), підтримки сільського господарства та державних торгових підприємств. Учасники засідання також закликали Китай публікувати всі закони, нормативні акти та інші правила, пов’язані з торгівлею, забезпечивши їх доступність на одній з офіційних мов СОТ.
Слід також зазначити, що в Експортній стратегії України (“дорожній карті” стратегічного розвитку торгівлі) на 2017 - 2021 роки, схваленій розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 № 1017-р, Китай визначено однією з країн, віднесених до ринків у фокусі, на яких українські виробники мають значний потенціал для експорту продукції.
У цьому зв’язку, а також ураховуючи те, що Китай є важливим торговельним партнером для України, Мінекономрозвитку разом із зацікавленими центральними органами виконавчої влади було підготовлено письмові запитання і від української сторони, які були окреслені у виступі представника України під час першого дня засідання.
Довідково: у виступі представника України було зазначено про заходи Уряду КНР з підтримки наукоємних промислових секторів, політику сприяння експорту, окремі аспекти тарифної політики, процес приєднання Китаю до Угоди СОТ про державні закупівлі, механізм підтримки ринкових цін тощо.
Закриваючи засідання, Глава Органу СОТ з огляду торговельної політики закликав делегацію Китаю до врахування як позитивних, так і критичних коментарів, отриманих під час цього заходу, для продовження здійснення економічних реформ та удосконалення торговельного режиму.