Федеративна Республіка Бразилія відіграє важливу роль у розвитку багатосторонньої торговельної системи, є одним із найактивніших членів СОТ, дев’ятою за розмірами економіки країною в світі (2016 рік) та найбільшою державою Латинської Америки з великим економічним потенціалом.

Проаналізувати останні досягнення торговельної, економічної та інвестиційної політики Бразилії мали можливість члени СОТ під час проведення сьомого Огляду торговельної політики цієї країни, який проходив 17 та 19 липня 2017 року у м. Женева (Швейцарська Конфедерація).

Під час засідання обговорювалися два основні документи – звіти, підготовлені Урядом Федеративної Республіки Бразилія (документ WT/TPR/G/358) та Секретаріатом СОТ (документ WT/TPR/S/358), а також запитання, які становили торговельний інтерес для інших членів СОТ, та відповіді на них від Бразилії. Всього було отримано понад 900 письмових запитань від 27 членів СОТ, а у заході взяли участь представники 45 делегацій, що пітверджує важливість торговельної та інвестиційної політики Бразилії.

У період між проведенням попереднього Огляду у 2013 році на економіку Бразилії впливали як внутрішні, так і зовнішні чинники. Показник зростання ВВП демонстрував негативну динаміку (відповідно 3,8 % та 3,5 % у 2015 та 2016 роках), а рівень безробіття збільшився до 11,3 % у 2016 році. Проте Бразилія продовжувала залучати значний обсяг іноземних інвестицій (від 2 % до 3,3 % від ВВП), зберігаючи позицію головного місця надходження прямих іноземних інвестицій у латиноамериканському регіоні. Економічне зростання було відновлено у першому кварталі 2017 року, і, на думку Уряду, рівень безробіття зменшується. Бразильська фінансова система залишається стабільною, і інфляція успішно стримується. У цьому зв’язку члени СОТ високо оцінювали дотримання Бразилією курсу фіскальної відповідальності.

Відзначалися також прихильність Бразилії принципам багатосторонньої торговельної системи та намагання зробити її ще більш відкритою. Наприклад, учасники засідання вітали Бразилію з ратифікацією Угоди СОТ про спрощення торгівлі, заохочували Бразилію приєднатися до багатосторонньої Угоди СОТ про державні закупівлі, зазначали про активну та конструктивну участь Бразилії за такими напрямами роботи СОТ, як проведення переговорів щодо сільського господарства, субсидій на риболовлю, а також обговорення питань щодо спрощення інвестування та електронної комерції.

Члени СОТ у своїх виступах також відмічали прагнення Бразилії спростити митні процедури шляхом реалізації проекту створення “єдиного вікна” та оновлення програми уповноважених економічних операторів, наголошували на прогресі у напрямі забезпечення можливості подання документів онлайн та планах запровадити здійснення всіх експортних та імпортних процедур повністю в електронній формі (відповідно до кінця 2017 та 2018 років).

Водночас зазначалося і про проблемні питання, вирішення яких може сприяти подальшому розвитку економіки Бразилії. Так, деякі учасники запитували про плани Бразилії у напрямі збільшення продуктивності та конкурентоспроможності економіки для забезпечення спрощення інтеграції бразильських компаній у глобальні ланцюги доданої вартості, зважаючи на поточну позицію Бразилії у міжнародних рейтингах, таких як Доповідь Світового банку про легкість ведення бізнесу. Незважаючи на визнання досягнень Бразилії у залученні іноземних інвестицій, деякі члени СОТ висловлювали занепокоєння щодо складності бізнес-середовища та наголошували на необхідності удосконалення у низці сфер, зокрема у напрямі зменшення регуляторного тягаря. Крім того, однією з головних перешкод ведення бізнесу, на думку учасників, було визнано складний податковий режим Бразилії та податкові “викривлення” стосовно імпортованої та вітчизняної продукції.

Члени СОТ порушували також питання щодо використання Бразилією неавтоматичних ліцензій на імпорт та антидемпінгових заходів, про продовження політики встановлення вимог щодо місцевої складової та вітчизняного виробництва, включених до схем стимулювання та державних закупівель, відзначаючи, що нещодавно такі вимоги були спрощені у нафтогазовому секторі. Занепокоєння викликали заходи або програми підтримки у деяких виробничих сферах, наприклад, INOVAR-Auto в автомобільній промисловості Бразилії. Зазначалося і про бар’єри, що стримують експорт товарів на бразильський ринок унаслідок деяких аспектів функціонування систем технічного регулювання та застосування санітарних та фітосанітарних заходів. Зокрема, учасники пропонували забезпечити більш тривалий період для публічних консультацій, а також між публікацією та набранням чинності відповідними заходами. Висловлювалися пропозиції щодо забезпечення передбачуваності торговельного режиму Бразилії у зв’язку із значним розривом між тарифами, що застосовуються, та зв’язаними тарифами. Наголошувалося також і на необхідності посилення захисту прав інтелектуальної власності.

Одним із основних “драйверів” майбутнього розвитку було визнано сектор послуг Бразилії, і деякі члени СОТ закликали Бразилію до підвищення продуктивності та конкурентоспроможності цього сектора шляхом зменшення обмежень під час здійснення певних видів діяльності.

Від України також було підготовлено письмові запитання до Бразилії, про які було зазначено у виступі представника України під час засідання.

Закриваючи засідання, Голова Органу СОТ з огляду торговельної політики висловив сподівання, що делегація Бразилії врахує отримані коментарі та конструктивні пропозиції стосовно подальшого покращення торговельного режиму, які знайдуть своє відображення у торговельній, економічній та інвестиційній політиці країни.